29.1.15

Творчі роботи учнів


  
Людина і Доля у драмі Кальдерона «Життя – це сон»
         Доля – примарна річ, що без всяких зусиль змушує підкорятися мільйони людей. Вона може бути щасливою і гіркою, доброю і злою. Будучи схожою на чорно-білу зебру, Доля дивує нас своєю непередбачуваною вдачею.
         Король Полонії Басиліо схиляє голову перед Долею, бо боїться пророцтва про смерть від руки сина.
А Сехисмундо був занадто імпульсивним і нестримним, щоб просто так прийняти свою жахливу Долю, подаровану йому зірками. Сумніваючись у реальності навколишнього світу і борючись з собою у душі, він змінив свою участь, тим самим поставши проти Долі.
          У своєму творі Кальдерон намагається донести до нас думку про те, що лише ми можемо будувати і змінювати свою Долю. Наше життя в наших руках!
  Гензель Марина, учениця  9 класу.

Які уроки я винесла з комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
  
          Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» містить багато важливих уроків життя. З твору ми можемо взяти і собі якусь мудрість.
         На прикладі пана Журдена  ми переконуємося, що за гроші неможливо купити все. Якщо людина не має потягу до навчання, то навіть найкращі вчителі за велику плату не зроблять з неї освіченої особи. Купити титул дворянина, аби тільки стати фальшивим аристократом, - марнотратство і не більше.
          Графа Доранта можна описати одним словом – лицемір. Дворянин тільки на словах, він був дуже хитрим і використовував Журдена та його статки, називаючи це дружбою. На прикладі Доранта ми переконуємося, яким не повинен бути справжній друг.
          Маркіза Дорімена  - жінка, що вирішила вийти заміж лише через статки нареченого, які виявилися порожнім звуком. Я зрозуміла, що не потрібно робити вибір у такій справі, опираючись тільки на матеріальні блага. Кохання має бути справжнім, а не показовим.
          З усіх персонажів виділяється Клеонт, який не цурається свого походження і відкрито говорить про це: «… я не маю наміру присвоювати собі дворянський титул, не дивлячись на те, що більшість на моєму місці зробили б це, і я скажу вам прямо: я – не дворянин». Його думка правильна! Ми не повинні  соромитися свого роду і видавати себе за когось іншого.
          Прочитавши комедію «Міщанин-шляхтич», я взяла для себе багато цінних порад. Думаю, вони будуть актуальними і через декілька десятків років.
  Гензель Марина, учениця  9 класу.
  

Комментариев нет: