28.1.15

Інтерактивна технологія




Інтерактивна технологія (від англ. іnteraction – «взаємодія») – навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.
Мета та завдання технології: стимулювати учнів до активних дій із засвоєння знань, заохочувати до висловлювання оригінальних ідей, розвивати логіку, критичне мислення, мовленнєві навички.

Основні принципи:
- структурованість (весь зміст уроку раціонально ділиться на чітко визначені частини);
- систематичність (окремі частини уроку взаємопов’язані та логічно слідують одна за одною, створюючи повноцінний зміст  уроку);
- комплексність (зміст кожної частини уроку націлений на навчання, розвиток, виховання та соціалізацію учнів);
- прозорість (діяльність кожного учня видна вчителю, всі учасники ясно бачать хід освітнього процесу, його проміжні та підсумкові результати).
Характеристика суб’єкту та об’єкту технології, особливості їх взаємодії. Суб’єкт-суб’єктні відношення педагога та учнів. Процес пізнання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Завдання вчителя – організувати спільний пошук розв’язання завдання.
Технологічна карта:
1) мотивація (фокусується увага учнів (або учасників заходу) на проблемі, робиться спроба викликати інтерес до теми, що обговорюється);
2) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
3) надання необхідної інформації;
4) інтерактивна вправа, яка вважається центральною частиною заняття (заходу). Вона охоплює не більше 60 % часу, що відводиться на практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.
Послідовність проведення інтерактивної вправи:
- інструктування — вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам;
- об'єднання в групи і/або розподіл ролей;
- виконання завдання, за якого вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи й навчання у співробітництві один з одним;
- презентація результатів виконання вправи.
5) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку;
6) рефлексія.
Основні прийоми і методи: «Мікрофон», «Мозковий штурм, «Обери позицію», «коло думок», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Літературний крос», «Так чи ні», «Викинути зайве», «Асоціативний кущ», «Ажурна пилка», «Круглий стіл», «Ділова гра», рольові ігри, навчальні тренінги, колективні вирішення творчих завдань, кейс-метод, практичні групові й індивідуальні вправи, моделювання певного виду діяльності або ситуації, проектування й написання бізнес-планів, різних програм, обговорення відеозаписів тощо.
Прогнозовані результати: активізація пізнавальної діяльності всіх учнів, формування вмінь і навичок, ціннісно-смислових орієнтацій; розвиток суб'єктності, мотивації до навчання.

Комментариев нет: