9.12.14

Ф. Достоєвський



Біографія

Паспорт роману "Злочин і кара"


Рік написання
1866
Тема
Психологічний звіт одного вбивства; бунт героя-індивідуаліста.
Ідеї
Філософська ідея: розвінчання теорії «сильної особистості», «надлюдини».
Соціальна ідея: засудження соціальної несправедливості, влади грошей.
Психологічна ідея; людина не може виправдовувати свої дії лише соціальними обставинами; багато залежить від її психологічного складу, характеру.
Морально-етична ідея: навіть благородна мета не може виправдати будь-які засоби, є межа, яку не можна переступати.
Жанр
За змістом — соціально-філософський роман.
За структурою — поліфонічний роман.
За проникненням у внутрішній світ героїв — психологічний роман.
За достовірністю відтворення життя — реалістичний роман.
За порушеними проблемами і зосередженням уваги на людських стражданнях — роман-трагедія.
Місце дії
Петербург.
Час дії
2 тижні.
Система образів
Раскольников, Дуня, Пульхерія Олександрівна, Мармеладов, Катерина Іванівна, Соня, Лужин, Свидригайлов, Порфирій Петрович, Разуміхін.
Художні засоби
Поліфонізм, самоаналіз, психологізм,  внутрішні монологи; сни Раскольникова; портретні характеристики, підбір імені та прізвища героя, ідейні переконання, діалоги.
Композиція
 6 частин та епілог. 2 кульмінації – злочин і кара.





Поділ героїв роману за теорією Раскольникова на людей «звичайних»  і «незвичайних» (Ф. Достоєвський "Злочин і кара")

«Звичайні люди»
«Незвичайні люди»
Разуміхін -  знайшов своє місце в сучасному світі, не порушує закону, дотримується законів здорового глузду, розуму, звідси і його прізвище.

Пульхерія Олександрівна, Дуня, Соня, Лизавета, Катерина Іванівна – живуть реальним життям, часто жертвують собою заради інших.

Мармеладов -  втрачає людську подобу, деградує, ламається через труднощі життя.

Порфирій Петрович  - стоїть на стороні законів, намагається розібратися в людській душі і допомогти.

Лужин – хижак «нового часу», капіталістичного. Не зупиняється ні перед чим заради багатства і влади. Гроші – йог бог і совість. Перспективний підприємець, із провінції переносить своє «діло» до столиці
.

Альона Іванівна – хижачка «дня минулого», усе життя збагачувалася за рахунок інших, користуючись їх скрутою.

Свидригайлов – аморальний і злочинний, не знає докорів сумління, граючи життям та людьми задля свого задоволення.

Сам Раскольников визначає себе як «незвичайну людину», але сумнівається, перевіряє себе, здійснивши злочин – подвійне вбивство.



Комментариев нет: