28.1.15

Технологія розвитку критичного мислення.




Технологія розвитку критичного мислення – система діяльності, яка базується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації.
Критичне мислення (грецьк. kritike – «мистецтво розбирати, судити») – це не критика недоліків,
а вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв’язання. Це процес розгляду предметів з багатьох сторін, процес, який починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і закінчується прийняттям рішення. В основі такого мислення лежить уміння не піддаватися впливу чужих думок, а правильно оцінювати їх, бачити сильні та слабкі сторони, виявляти те цінне, що в них є, й допущені помилки .
Мета та завдання технології: навчити такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого отриману інформацію учень розумів би, сприймав, зіставляв з особистим досвідом і на її ґрунті розвивав свої аналітичні судження; створення на уроці атмосфери відповідальності та прагнення спілкуватись; розвиток мови та логічного мислення; уміння аналізувати, оцінювати факти та явища, робити висновки; розвиток інтересу до читання, дослідження; розвиток уміння працювати самостійно, шукаючи підтвердження цієї точки зору.
Основні принципи:
– у навчанні використовуються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня (аналізу, синтезу, порівняння, установлення логічних зв'язків,  узагальнення, оцінювання);
– навчальний процес організовується як дослідження, тобто учні навчаються осмислюючи, конструюючи власне мислення;
– дослідження та оцінювання нового відбувається на основі активної пізнавальної діяльності  школярів – у міжособистісній взаємодії і постійній співпраці під час пошуку джерел інформації та їх опрацювання, систематичного оцінювання та аргументування, спростування або доведення (думок, бачень, тверджень, положень тощо), оперування доказами та формулювання умовиводів, висновків;
– міжособистісна взаємодія і співпраця у навчання базується на активній мовленнєвій діяльності – учні пояснюють, сперечаються, доводять, обґрунтовують, висувають ідеї, спільно виконують завдання, приймають рішення і пов'язують новий матеріал із засвоєним раніше;
– результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формування власних суджень (умовиводів) на основі застосування до навчальної інформації певних прийомів (технологій) мислення;
– навчання передбачає особисту відповідальність – учні мають бути вмотивовані до обговорення і вирішення проблем, а не намагатися уникати цього – та позитивну взаємозалежність – успіх кожного залежить від його досвіду та діяльності та інших; спільна діяльність сприяє успіху; оцінювання інформації, процесу та діяльності здійснюється кожним.
Характеристика суб’єкту та об’єкту технології, особливості їх взаємодії. Виявляючи критичне мислення, діти виступають у ролі дослідників; самостійно здобуті знання сприяють самореалізації учнів, в кінці кінців – самоствердженню. Рішуче змінюється і роль учителя: його найголовнішим завданням при підготовці до уроку стає організація навчальної праці, підбір необхідних для реалізації уроку стратегій та прийомів.
Технологічна карта:
1) фаза «виклику», або актуалізації (актуалізувати в пам'яті учнів вже наявні знання; неформально оцінити те, що вони вже знають, зокрема встановити і їхні помилкові думки та уявлення; визначити мету навчання; зосередити увагу учнів на темі, викликати інтерес до її засвоєння);
2) фаза побудови знань, або осмислення (пошук та осмислення нової інформації, поєднання змісту вивченого з досвідом учнів, особисте розуміння, самостійна робота з інформацією);
3) фаза консолідації, або рефлексії (готовність і спроможність до самооцінки, самопізнання, аналізу своїх дій, учинків, настрою, до співставлення їх з діями та вчинками інших людей; оцінювання процесу навчання; з'ясування виниклих додаткових запитань).
Основні прийоми і методи: «Спрямоване читання», «Читання з маркуванням тексту», «Читаємо і запитуємо», «Читаємо в парах – узагальнюємо в парах»,  «Бортовий журнал», «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися», «Кубик», «Кластер», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Карта поняття», «Твір-п'ятихвилинка», «Структурований огляд», «Павутинка дискусії», «Мінливі перспективи»,  «Навчання на протилежностях», «Шкала цінностей», «Порушена послідовність», «Вільне письмо», «Методика взаємних запитань», «Взаємне навчання», «Дебати» та ін.
Прогнозовані результати. Усвідомлене сприйняття учнями нового знання; ґрунтовний  літературознавчий та інші види аналізу; узагальнення, систематизація засвоєного; оцінювання літературних творів, персонажів, літературного процесу, життєпису письменника; розвиток ключових компетентностей.

Комментариев нет: