28.1.15

ПОЛОЖЕННЯ про навчальний кабінет зарубіжної літератури


1. Загальні положення

Положення про навчальний кабінет зарубіжної літератури  (далі - кабінет) роз­роблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та інших зако­нодавчих актів України.
Дія цього Положення поши­рюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у за­гальноосвітніх навчальних закла­дах.

Це Положення визначає за­гальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного осна­щення кабінету згідно із санітар­но-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі - за­клади) незалежно від типу та форми власності.
Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним на­вчальним середовищем, оснаще­ним сучасними засобами навчан­ня та шкільним обладнанням.

2.     Мета, завдання та основні форми організації навчального  кабінету зарубіжної літератури
2.1. Основна мета створення кабінету полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24 (24-2004-п)та Наказу МОНУ від 20 липня 2004 року № 601.
2.2.   Завданням функціонування навчального кабінету є ство­рення передумов для:
·     організації індивідуально­го та диференційованого на­вчання;
·   реалізації практично-дійо­вої і творчої складових змісту навчання;
·    забезпечення в старшій школі профільного і поглибле­ного навчання;
·    організації роботи гуртків та факультативів;
·        проведення   засідань шкільних методичних об'єднань;
·     індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищен­ня його науково-методичного рівня.
2.3. Перед початком навчаль­ного року проводиться огляд ка­бінетів з метою визначення ста­ну готовності їх до проведення занять.
2.4. Державні санітарні пра­вила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх на­вчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, за­твердженим постановою Голов­ного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (У0063588-01) та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».



3. Матеріально-технічне забез­печення навчального кабінету зарубіжної літератури
3.1. Комплектація кабінету обладнанням   здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та
обладнання загального призна­чення для загальноосвітніх на­вчальних закладів.
         3.2. Шкільні меблі та їх роз­міщення у кабінеті мають відповідати санітарно-
гігієніч­ним правилам та нормам (п.8.2ДСанПіН 5.5.2.008-01 (уОО63588-01) і бути трьох розмірів за 4, 5, 6  ростовими групами.
Парти (столи учнівські) повинні 6ути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2. ДСанПіН 5.5.Ір8-01 (у0063588-01).
3.3. У кабінеті обов’язково розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять ро­бочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.
Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих площ може бути вико­ристаний для демонстрації ек­ранно-звукових засобів навчан­ня на навісному екрані.
Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріплен­нями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
Робочі площі на звороті дош­ки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фло­мастерів.
3.4. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і познача­ються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.
3.5. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвен­тарній книзі встановленого зраз­ка, яка повинна бути прошнуро­вана, пронумерована та скріпле­на печаткою
3.6. Облік та списання мо­рально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповід­но до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.
3.7. Кабінет повинен відповідати Вимогам пожежної безпе­ки для всіх навчальних при­міщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920
3.8. У кабінеті потрібно дотримуватись  Правил по­жежної безпеки для закладів, установ і організацій системи ос­віти України, затверджених спільним наказом Міносвіти Ук­раїни і Головного управління Дер­жавної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 № 348/70 (г0800-98), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (зі зміна­ми і доповненнями).

4. Навчально-методичне забез­печення навчального кабінету зарубіжної літератури
4.1.   Навчально-методичне за­безпечення кабінету складаєть­ся з навчальних програм, підруч­ників, навчальних та методичних. посібників, передбачених типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призна­чення, зразків навчально-наоч­них посібників, навчального об­ладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.
4.2.   Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у кабінеті (класній кімнаті).
 У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картотека дидактичних та навчально-мето­дичних матеріалів, навчально-на­очних посібників, навчального обладнання, розподілених за те­мами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

5. Оформлення навчального кабінету
5.1.    На вхідних дверях кабі­нету повинен бути відповідний надпис на табличці з назвою ка­бінету: «Кабінет зарубіжної літератури»,
Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути циф­рове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас загальноосвітньої школи, наприклад «10-А клас».
5.2. Для оформлення кабі­нету передбачено створення навчально-методичних експо­зицій змінного та постійного характеру.
5.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабі­нету належать:
·    державна символіка;
·    інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;
·    портрети видатних учених, письменників, композиторів;
·     карта світу, політико-адміністративна карта Ук­раїни тощо.   
5.4. У секційних шафах кабі­нетів демонструються прилади, колекції, фотовиставки тощо.
5.5. До експозицій змінного характеру належать:
виставка кращих робіт учнів;
·   матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, дер­жавної атестації;
·      додаткова  інформація відповідно до навчальної програ­ми, зокрема про життєвий і твор­чий шлях письменників,
·   матеріали краєзнавчого ха­рактеру;
·      результати експеримен­тальної та дослідницької роботи учнів;
·   результати учнівських олім­піад, конкурсів, турнірів тощо.
Матеріали експозицій онов­люються при переході до вивчен­ня нової теми.
5.6.     Навчальний кабінет зарубіжної літератури  за­гальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами.

6. Керівництво навчальним ка­бінетом
6.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає ди­ректор з числа вчителів зарубіжної літератури
6.2. Завідувач кабінету несе  відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріаль­них цінностей.
6.3. До обов'язків завідувача  кабінету належать:
ü складання перспективного плану оснащення кабінету;
ü забезпечення умов для про­ ведення уроків;
ü сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;
ü систематизація та каталогі­зація матеріальних об'єктів;
ü забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, по­рядку тощо;       
ü  систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списан­ня матеріальних цінностей.
6.4. Розмір посадового окла­ду (ставки заробітної плати) за­відувача кабінету загальноосвітніх навчальних за­кладів встановлюється згідно з наказом  МОН України від 29.03.2001 № 161 (гО.303-01) за­реєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за № 303/5494.
6.5. Перспективний план ос­нащення кабінету засобами на­вчання та шкільним обладнан­ням складає завідувач кабінету за погодженням з директором за­кладу, у разі необхідності (заку­півля і  встановлення  нового складного обладнання) – з місцевим органом управління освітою, органами державної са­нітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.
У відповідності до Положен­ня про піклувальну раду загаль­ноосвітнього навчального закла­ду, затвердженого наказом МОН України від 05.02.2001 № 45 (г0146-01) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2001 за
№ 146/5337 і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і ма­теріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролю­ються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвіт­нього навчального закладу.
6.6. За згодою директора (за­ступника директора) закладу приміщення кабінету може використовуватись для проведен­ня уроків з інших предметів, ви­ховних заходів, батьківських зборів.


Методичні  рекомендації
щодо оформлення  навчального кабінету із зарубіжної літератури
загальноосвітніх навчальних закладів

На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних МО, кафедр пропонуємо матеріали, що можуть стати у пригоді під час оформлення кабінету зарубіжної літератури.
    Кабінет це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, вихов­на робота з учнями, систематичне підвищення нау­кової, педагогічної, психологічної та методичної ква­ліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.  
Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного викорис­тання технічних засобів навчання, організації роботи з підручниками, електронними посібниками, документами, довідникою літературою, дидактичним матеріа­лом, мультимедійними додатками, тощо.
Уся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалі­зації науково-методичної проблеми навчального закладу.
Кабінет зарубіжної літератури це спеціально облад­наний учбово-методичний центр, який повинен забез­печувати найвищі рівні викладання літератури науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприй­няття творів світового мистецтва.
Мета вивчення світової літератури у загальноосвітній школі, яка визначена у новій програмі 12-річної школи, а також зміст навчального матеріалу безпосередньо впливають на обладнання, методи, прийоми та форми роботи кабінету.
Розглянемо з деякими уточненнями та міркуваннями проблему обладнання кабінету світової літератури, визна­чимо її новий зміст за рубриками:
§  документальні матеріали;.
§  словесно-образна наочність
§  критичні та літературознавчі матеріали;
§  періодичні видання;
§  методична література; 
§  довідкова література;
§  наочність і ТЗН; 
§  Новий тлумачний словник української мови у чотирьох то­мах. К.: Аконіт, – 1999. – С. 204
§  Прессман Л.П. Кабинет литературы; Пособие для учителей. 2-е изд., доп. М.: Просвещение, 1983. 144 с      
§ матеріали досвіду школи; картотека.
Зміст роботи кабінету зарубіжної літератури визначається навчальни­ми програмами і підручниками, програмами факуль­тативних занять та планами позакласної роботи.
Вивіска навчального кабінету
№ кабінету
Назва кабінету
Завідувач кабінету, категорія, звання

І. Організація роботи кабінету та керівниц­тво ним.
Роботою кабінету керує завідувач, якого призна­чає директор з числа досвідчених учителів зарубіжної літератури  школи.
Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнанням кабінету.
До обов'язків завіду­вача кабінету входить:
§  планування (складає перспективний план і рег­ламент роботи на рік, що обговорюються на засі­данні методичного обєднання вчителів і затвер­джуються директором школи);
§  забезпечення безумовного виконання учнями і вчителями, встановлених для кабінету правил тех­ніки безпеки, санітарії та гігієни, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час;
План роботи кабінету передбачає:
§  поповнення кабінету наочними посібниками а також організацію навчальної роботи кабінету, про­ведення тематичних атестацій,;
§  раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;
§  проведення заходів, спрямованих на підвищен­ня знань учнів із зарубіжної літератури, організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад );
§  організацію навчально-методичної роботи вчи­телів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шля­хом самоосвіти, вивчення і впровадження передо­вого досвіду;
§  організацію виставок учнівської творчості.
При кабінеті створюється актив учнів, який допо­магає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі.
II. Розміщення і зберігання навчального об­ладнання та підготовка його до використання на уроках
Навчальне обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми і по класах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання зберігається окремо. Прилади за­гального призначення виділяються в окремий розділ.
Для зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та пристроями.
Для роздавального мате­ріалу використовуються лотки, укладки.
Таблиці зберігаються в спеціальних шафах-ящиках.
Все майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.
Облік та списання непридатного обладнання, при­ладів та інших посібників проводиться відповідно до положень та інструкцій.

Кабінет має бути оснащеним
§  комплектом навчального обладнання із зарубіжної літератури і комплектом навчально-методичних по­сібників для вчителів;
§  комплектом технічних засобів навчання та при­строями для їх використання;
§  тематичною картотекою навчального облад­нання;
§  картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, картотекою навчальних комп'ютерних програм;
§  бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручника­ми, збірниками текстів для читання, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі із зарубіжної літератури;
§  картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями з виконання письмових робіт
§  картотекою завдань для здійснення індивіду­ального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тема­тичних атестацій;
§  посібниками, виготовленими уч­нями;
§  інструментами і матеріалами для виготовлення  посібників;
§  протипожежним інвентарем, аптечкою;
§  інвентарною книгою.

Зразок інвентарної книги
№п/п
інвентарний
номер
назва
обладнання
кількість
ціна






Місце навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах

     У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків письмових робіт, книг, тощо.
Представляються портрети видатних, по­етів, письменників, а також довідкові матеріали про них.
Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми, посібники, виготовлені учнями, стінні га­зети, поради з підготовки до тематичних, підсум­кової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.

IIIОбладнання робочого місця вчителя
У кабінеті зарубіжної літератури  робоче місце вчителя облад­нується робочим столом.
Класна дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється з фе­ромагнітного матеріалу. На ній мають бути тримачі для таблиць. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається, інтерактивна дошка.

IV.  Робоче місце учня
Робочі місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці, техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог.
У кабінеті  зарубіжної літератури ма­ють бути:
§  необхідна у навчально-виховній роботі історич­на, художня, критична та мемуарна література, літе­ратурознавчі та мовознавчі праці;
§  • різні типи словників, довідників, інша інфор­маційно-довідкова література;
§  роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал (картки, ілюстрації, ребуси тощо) з літерату­ри, необхідний для належної організації навчальної роботи на уроках;
§  методичні листи, рекомендації обласного уп­равління освіти, ОІППО, районного відділу освіти, райметодкабінету;
§  таблиці, портрети письменників, інші навчаль­но-наочні посібники із зарубіжної  літератури;
§  матеріали про зарубіжних письменників, які жили або творили на території рідного краю(художні тексти, газетний та журнальний матеріал), підручники, хрестоматії, монографії;
§  портрети письменників класиків світової літератури;
§  вислів видатного митця про значення літерату­ри в житті людини (суспільства);
§  словники всіх типів, обов'язково тлумачний, а також іншомовних слів;
§  достатня кількість підручників, хрестоматій;
§  фахові газети та журнали, які школа передпла­чує для кабінету;
§  ілюстрації до текстів художніх творів;
§  державні документи про освіту й культуру;
§  періодика (фахові журнали, газети, брошури);
§  учнівські роботи (кращі твори, дослідження, реферати, повідомлення);
§  куточок розвитку логічного мислення школярів (оформлений учнями);
§  набір пам'яток-орієнтирів для організації само­стійної роботи учнів;
§  виставка дитячих малюнків до текстів художніх творів;
§  робочі стенди, на яких можна розмістити мате­ріали зарубіжної літератури;
§  матеріали проведених заходів;
§  матеріали лекцій, конференцій, вечорів, диспутів, олімпіад, вікторин;
§  план проведення тижня зарубіжної літератури;
§  список рекомендованої літератури.
§  матеріали передового педагогічного досвіду вчителів області, району, школи;
§  фонотека, фонохрестоматії, магнітофонні за­писи, відеозаписи уроків зарубіжної літератури;
§  діатека навчальних діафільмів, діапозитивів з предмета;
§  картотека наявних у кабінеті матеріалів;
§  критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, графік проведення тематичних атестацій.
         На передній стіні дошка, над дошкою пор­трети відомих письменників, на стрічці під портрета­ми вислови про значення літератури в житті лю­дини. На протилежній від дошки стіні можна помістити стенд у вигляді розгорнутої книги. Це практично кілька окремих стендів: «Книга джерело знань», «Мето­дичний куточок», «Основні правила читання твору», коротка інформація про письменника-ювіляра (порт­рет, роки життя, найкращі твори, вислови про митця та інше). Можна використати стенд, на якому постійно подається інформація про новинки літератури, мате­ріал до святкових дат, матеріал, який вивчається на уроці, учнівські реферати, кращі твори учнів, альбо­ми, листівки, малюнки... Зліва від дошки можна по­містити стенди, котрі інформують про конкретну фор­му уроку і містять відповідні матеріали, скажімо: «Джек Лондон», «Оноре де Бальзак», «Фредерік Стендаль».
На задній стіні шафи для зберігання книг, апаратури, інших навчально-демонстраційних ма­теріалів.
Обовязково у кабінеті зарубіжної літератури мають бути художні тексти, які  не­обхідні для опрацювання під час уроків та в позаурочний час. Художні твори періодично поновлюють з книжко­вих фондів шкільної бібліотеки відповідно до про­грамового матеріалу, що вивчається в даний час.

АТЕСТАЦІЯ  КАБІНЕТУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

№ п/п
Вимоги до кабінету
І.
Дотримання державних санітарних правил і норм обладнання, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу
ІІ.
Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету
1.
Оснащення кабінету:

- комплектація засобами навчання, передбаченими переліком типових навчально-наочних посібників;

- необхідними ТЗН і пристосуваннями для їх ефективного використання;

- словесно-образною наочністю;  
- критичними та літературознавчими матеріалами;
- періодичними виданнями;  
- методичною літературою; 
- довідковою літературою;
- матеріалами досвіду школи; 
- законодавчими документами про освіту;
- картотеками навчального устаткування.
2.
Організація робочого місця учня:

- відповідність шкільних меблів (парт, столів, сгільців) діючим стандартам та антропометричним вимогам (відповідність висоти стола і стільця зросту учня),
- маркування шкільних меблів,
- розміщення столів відповідно до гігієнічних норм.
3.
Організаціяробочого місця вчителя:

- наявність робочого стола вчителя,
- наявність класної дошки,
- доцільність розміщення,
- оснащення магнітною основою
4.
Розміщення і зберігання навчального обладнання:

- нумерація місць, зберігання засобів навчання, наявність етикеток,
- наявність інвентарної книги,
- наявність меблів та пристроїв для зберігання посібників та обладнання.
ІІІ.
Навчально- методичне забезпечення кабінету

- навчальними програмами, які мають гриф МОН України і визначені як діючі
- підручниками, посібниками, хрестоматіями,
- підбірка книг для самостійного та позакласного читання,
- критичні статті вітчизняних та зарубіжних літературознавців,
- поурочні та календарні плани,
- завдання для тематичної атестації,
- тематичні папки,
- зразки олімпіадних та конкурсних завдань.
ІV.
Оформлення навчальних кабінетів:
  1.
  2.
  3.
 4.






   5.
Табличка з написом назви кабінету
Озеленення кабінету
Постійні експозиції:
Експозиції змінного характеру
 - виставка кращих робіт учнів,
 - матеріали до теми наступних уроків,
 - додаткова інформація відповідно до навчальних програм,
 - результати олімпіад» конкурсів;
 - матеріали краєзнавчого характеру,
 - додаткова інформація про життєвий і творчий шлях письменника.  
Естетичний вигляд кабінету
  V.
Керівнцтво навчальним кабінетом:
   1.

   2.
   3.
   4.
   5.
   6.
Наказ про призначення завідуючого кабінетом, посадові обов'язки заві-
дуючого кабінетом.
План роботи кабінету, паспорт кабінету.
Оновлення та удосконалення матеріальної бази кабінету.
Стан ведення документації відповідно до вимог.
Забезпечення дотримання чистоти і порядку.
Перспективний план оснащення кабінету



Принципи організації кабінету зарубіжної літератури

Документальні матеріали
Як і кожен громадянин України, вчитель зарубіжної літератури у своїй роботі керується перш за все державни­ми документами. Для цього йому необхідно добре знати правознавство науку про встановлення найвищим орга­ном державної влади загальнообов'язкових правил, які ма­ють найвищу юридичну силу. Тому у кабінеті потрібно мати «Конституцію України» і виконувати закон України про освіту. Вчитель повинен знати, що існують державні стандарти Міністерства освіти, на підставі яких створюються програми шкільних дисциплін.
У кабінеті  повинна бути  програма зі  шкільної дисципліни «Зарубіжна література», яка має гриф МОН Ук­раїни і визнана як діюча.
Наявність і знання найважливіших документальних ма­теріалів підвищують аргументованість  і   переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його ґрунтов­ну соціально-політичну та науково-методичну підготовку.

Словесно-образна наочність
До неї, перш за все, належить достатньо широкий добір художньої літератури.
При оснащенні кабінету художніми текстами варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами. Велика кількість варіантів існуючих підручників та посібників-хрестоматій відкриває для вчителя можливість вибору. Здійснити вда­лий вибір йому допоможуть знання критеріїв, які розроб­лені вченими-методистами, а саме:
§  відповідність композиції та змісту хрестоматій чинним програмам із зарубіжної літератури;
§  їх науково-теоретичний рівень;      
§  якість методичного забезпечення;  
§  урахування специфіки вивчення світової літератури у середніх і старших класах;
§  їх гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учня;
§  висока педагогічна цінність і значний виховний ефект; 
§  яскраво виражена репрезентативність;
§  психологічна відповідність конкретному віковому періоду;
§  якісний літературний переклад та визначений обсяг видання.
Наявність виучуваного художнього тексту на уроці є за­порукою його ефективного вивчення. На сьогодні це найбільш не вирішена проблема. Але до наступного на­вчального року вона має бути знята, бо видавництва Ук­раїни вже видрукували хрестоматії по всіх класах за новою програмою. їх можна придбати заздалегідь, щоб учні за літо змогли прочитати програмові твори. Отже, відкрилася можливість придбати для кабінету хрестоматії, які забезпе­чать на уроці художнім текстом кожного учня, а це буде сприяти ефективному навчанню учнів читати та аналізувати програмові твори.
До словесно-образної наочності належать не лише хре­стоматії. Необхідність словесно-образної наочності визна­чає достатньо широкий підбір літератури різного характеру для забезпечення наукового рівня викладання; сюди вхо­дять зібрання книг до позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних про­грам. Прилучити учнів до читання художньої літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть відповідні постійно діючі стенди рекламно-агітаційного характеру, які можуть мати наступні назви: «Моя улюблена книга», «Під зеленим абажуром», «У світі літератури», «Що ти чи­таєш?», «Таємниці улюблених книг», «Хто, де, коли, що?» та інші.
Критичні та літературознавчі матеріали
      На сьогодні є досить актуальною наявність широкого кола літературно-критичних матеріалів у кабінеті світової літератури. Для проведення занять із вивчення літературно-критичних матеріалів учителю можуть допомогти наступні видання:
1.     Видання творів і статей зарубіжних літературознавців і критиків. Наприклад: Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин.- Л.: Наука, 1978.; Андре Моруа.Олимпио, или жизнь Виктора Гюго. М.: Высшая школа, 1969; Кучборская Е. Змиль
Золя-литературньїй критик.
М.: Изд-во Московського университета, 1978.; Вайман С. Бальзаковский парадокс. М.: Советский писатель, 1981 та інші.
2.     Видання творів і статей вітчизняних літературознавців і  критиків.  Наприклад: Денисова Т., Джек Лондон.  К.: Дніпро, 1978; Матузова Н., Гі де Мопассан. К.: Дніпро, 1986 та інші.
3.     Видання книг для школярів згідно з програмою із за­ рубіжної літератури. Наприклад: Зарубіжна література Х1Х століття. Посібник. 10 кл. За редакцією О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури, Н.В.Хоменко. - К.: Академія,  1999; За­рубіжна література XX століття. Посібник. 11 клас. За ред. О.М. Ніколенко, Т.М.Конєвої, М.В. Хоменко. – К.: Ака­демія, 1998; Скуратівський В.,
4.     Книги із серій «Класики зарубіжної літератури» (Ви­давництво «Дніпро»); «Зарубіжна література»  (Видавництво «Ленвіт») та інші.
Звернення до літературно-критичного матеріалу у школі має велике значення. Учні отримують інформацію пізнавального і виховного аспектів, яка спрямована на фор­мування умінь і навичок самостійної роботи з художнім тек­стом. Аналізуючи художній твір разом з критиком, учень має можливість зіставити свої враження, сприйняття, погля­ди, думки, висновки з точкою зору вченого, звернути увагу на аргументи, які висуває критик, і порівняти їх зі своїми, зробити висновки. Це один із найефективніших прийомів формування світогляду учня. Знання й уміння, які отриму­ють учні під час роботи з літературно-критичними ма­теріалами, знадобляться їм у житті незалежно від їхньої майбутньої професії. Запропоновані критичні та літерату­рознавчі праці містять цікавий і цінний матеріал і яро пись­менників, який стане у пригоді на у роках, з вивчення біо­графії та творчого шляху митців. Не втратила своєї актуаль­ності і така відома серія, як «ЖЗЛ» (Муравьева И. Андер-сен, 1959; Муравьева И. Гюго, 1961; Франк Б. Сервантес, 1961; Аникст А. Шекспир; Мендельсон М. Марк Твен; Булгаков М. Жизнь господина де Мольера, 1980 та інші).
За останнє десятиліття нових літературно-критичних матеріалів на допомогу вчителю зарубіжної літератури вий­шло вже чимало, але окремих ще обмаль. Серед них варто відзначити таку книгу: Наливайко Д.С., Шахова К.О. За­рубіжна література XIX століття. Доба романтизму. К.: Заповіт, 1997 (2-е видання 2001). Більшість літературно-критичних матеріалів сьогодні виходить у періодичних ви­даннях.
Періодичні видання
Поповнення кабінету періодичними виданнями допомо­же вчителю слідкувати за новими досягненнями критики, літературознавства, методики та інших наук, які складають методичні основи шкільної дисципліни «Зарубіжна літера­тура». Але неможливо осягнути неосяжне мати всю періодику з цих наук. Досвід оснащення кабінетів літерату­ри в школі свідчить про те, що доцільно мати папки, куди вчитель разом з учнями буде збирати найважливіші ма­теріали з газет та журналів. Ці папки можуть комплектувати­ся для кожного класу або за темами, наприклад:
Письменники світової літератури ( персоналії);
Світова література і театр;
Світова література і кіно (телебачення);
Світова література і живопис (скульптура);
Світова література;
Література рідного краю.
Щоб легше і швидше користуватися накопиченим у пап­ках матеріалом, потрібно завести картотеку, якою 6 могли користуватися і учні, і вчитель, і складати вони повинні її ра­зом. Картка може мати такий зміст:
Автор.
Назва статті, її анотація.
Газета, журнал.
Дата опублікування.
Найновіший матеріал розташовується на постійно діючих стендах.
Науково-методичні періодичні видання у кабінеті по­винні бути обов'язково. А саме: журнали: «Всесвітня літера­тура в середніх навчальних закладах України», «Всесвітня література та культура в навчальних закладах України», «Зарубіжна література в навчальних закладах», «Вікно в світ». Саме вони спроможні тримати словесника у курсі всіх новин у галузі літератури і методики її викладання. Наведе­мо для прикладу рубрики, які всебічно висвітлює журнал «Всесвітня література та культура»:
Нова програма у нових розробках.
Вивчення оглядових тем у школі.
Аналіз твору: теорія і практика.
Сучасні методи викладання літератури.
Невідкриті імена.
Література і філософія.
Література в контексті культури.
Фонові матеріали.
Дидактичні матеріали та інші.
Кожного року вчитель переглядає журнали і найкращі матеріали залишає у папках.
Методична література
Окрім науково-методичних періодичних видань, вчите­лю допоможуть підвищувати свій професійний рівень ґрун­товні методичні дослідження. На сьогодні таких досліджень з методики світової літератури ще обмаль. Серед існуючих відзначимо     (Б.Волощук, Б.Бегун).
Незабаром літні канікули, і знову перед учителем літе­ратури постане питання удосконалення власного кабінету. Розпочинаючи цю необхідну та копітку роботу, важливо визначитися з концепцією майбутнього кабінету, продума­ти принципи систематизації матеріалу в ньому.
Серед можливих типів сучасних кабінетів літера­тури виділимо такі:
1.     Кабінет - літературний клуб (у ньому має бути затишно і зручно всім, хто цікавиться літературою. У тако­му кабінеті усім бажаючим можна знайти різноманітну до­даткову літературу (літературні довідники, енциклопедії, словники, посібники та монографії, присвячені окремим
темам, фахові періодичні видання тощо). Було б дореч­ним, якби такий кабінет став не просто місцем зустрічі при­хильників літератури, а й мав би власну назву, девіз, мож­ливо, логотип, свою програму та перспективний план ро­боти. Напрямки такої діяльності можуть бути різні: і ок­ремі дослідження у проблемних групах, і організація по­етичної студії, і робота в театральному гуртку).
2.     Кабінет-музей (такий тип кабінету літератури дав­но відомий багатьом словесникам та достатньо широко використовується у шкільній практиці. Необхідно зазначи­ти, що влаштування та підтримка такого кабінету доволі складна робота, що потребує пошуку та систематизації не­
обхідних матеріалів, обладнання та реконструкцій експо­натів музею. Крім традиційних вже для українських шкіл кабінетів-музеїв   певних персоналій, присвячених окремим письменникам (наприклад, кабінети-музеї В.Г.Короленка, Шолом-Алейхема, М.Булгакова, А.Ахматової то­що), тематику такого типу кабінету можна розширити. Це може бути і музей якоїсь окремої національної літератури (наприклад, кабінет-музей англійської літератури), і музей улюбленого    літературного    персонажа    (наприклад, кабінет-музей Шерлока Холмса), і музей певного літературного періоду, і навіть музей якогось літературного жанру (наприклад, кабінет-музей сонета) чи напряму (кабінет-музей літератури символізму). Важливо, щоб такий створений тематичний кабінет-музей був мобільним — тобто, щоб експонати доповнювалися, учні мали б змогу стежити за змінами та розширювати свої знання з певної теми. 
3.     Об'єднаний кабінет (такий тип кабінету готують у тісній взаємодії вчителі зарубіжної та української літератур, що обумовлено головною спільною метою вивчення літературних курсів у школі – підготувати грамотного розвиненого читача, здатного сприймати та оцінювати художні твори. Тобто у такому об'єднаному кабінеті все має бути підпорядковане завданню взаємозв'язаного вивчення української та зарубіжної літературі у різноманітному наочному матеріалі представленому у такому кабінеті, важливо показати інтеграцію двох предметів з метою ос­мислення міжлітературних зв'язків зарубіжного та ук­раїнського письменств. Це, в свою чергу, буде сприяти формуванню в учнів уявлення про українську літературу як невід'ємну складову світової. Слід зазначити, що подібний тип кабінету може бути підготовлений і у процесі спільної праці вчителів зарубіжної літератури та іноземної мови. Особливо доречним буде створення такого об'єднаного кабінету в школах з поглибленим вивченням іноземних мов, зокрема у тих, всяких читається курс національної літератури, мову якої вивчають у цьому навчальному закладі).
4.     Кабінет - методичний центр (ще один тип  кабінету, який може бути представлений у сучасній школі. Він створюється в результаті плідної праці методичного об'єднання вчителів   зарубіжної   літератури.   Велика кількість матеріалів такого типу кабінету має бути присвячена пошуку нових підходів до удосконалення літератур­ної освіти у школі. Це розгорнута картотека методичних  публікацій з окремих тем та проблем, і папки з вивченням досвіду найкращих вчителів зарубіжної літератури, і різноманітні виставки тощо. У кабінеті такого типу дореч­но висвітлювати інформацію про діяльність методичного об'єднання учителів (школи, району, міста). Потрапивши до такого кабінету, вчитель, дійсно, має відчути себе поряд із розмаїттям творчих надбань вчителів-словесників.          Обравши концепцію майбутнього кабінету, вчителю зарубіжної літератури важливо визначитися з принципами систематизації матеріалу в ньому. Серед них зазначимо такі:
культурологічний;
проблемно-тематичний;
персональний;
жанрово-родовий;
компаративний;
національний;
краєзнавчого та етнокультурного підходу.
У кабінеті будь-якого типу мають бути представлені матеріали, що допомагають в організації діяльності як учи­теля, так і учня. Так, учителю не обійтися без інформації щодо структури сучасного уроку. Безперечно, учителю стануть в нагоді папки з портретами письмен­ників, ілюстраціями репродукцій та малюнками "учнів до художніх творів, тематичні папки та матеріали з поурочним плануванням уроків, дидактичний роздатковий матеріал, а також різноманітні схеми, таблиці, фоно- та фільмотека до тем, що вивчаються. Як правило, переважна частина інформації для школярів унаочнена у вигляді різно­манітних стендів. Бажано, щоб у кабінеті були розміщені як постійні експонати (наприклад, стенди «Вчимося вираз­но читати», «Розвиваємо наше мовлення», Вимоги до письмових творчих робіт», «Літературна карта регіону», «Рекомендації до позакласного та самостійного читання» та інші), так і матеріали, що мають весь час поновлювати­ся та розширюватися.
Наочність і ТЗН
До художньо-зображувальної наочності належать порт­рети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику. В методичній літера­турі проблема використання творів живопису, художньої ілюстрації, графічної наочності розглянута достатньо ши­роко як у окремих дослідженнях так і у періодиці.
Складніше положення стосовно використання технічних засобів навчання. Досвід підтверджує, що у переважній більшості шкіл України технічне обладнання застаріло і вийшло з ладу, а нового майже немає. Частково вирішує цю проблему «Шкільний екран» Національного телебачення України.
Значення технічних засобів навчання на сучасному етапі вивчення зарубіжної  літератури залишається актуальним. Сьогодні використання комп’ютерів дає можливість зробити уроки літератури цікавими, зберігти чимало часу, поєднати усі види мистецтва. Проте, на цьому шляху ще немало проблем. Головними треба визначити дві: преша, відсутність комп’ютерів у школах, друга, невміння вчителів використовувати їх на заняттях літератури.
  У кабінеті літератури багатьма вчителями ефективно використовуються діапозитиви, кінофільми, радіо і телепе­редачі, різні види звукозапису та  відеозапису, але майже відсутні на уроках презентації, мультимедійні додатки, електронні посібники.
     Кабінет зарубіжної літератури невідмінно перетвориться у методичний центр, якщо у ньому з року в рік буде цілеспрямовано нако­пичуватися матеріал з досвіду роботи вчителів школи.
Як свідчить практика, у кабінеті літератури необхідно збирати на­ступні матеріали:
§  найкращі плани-конспекти уроків;
§  науково-методичні доповіді кращих учителів;
§  учительські реферати з методичної літератури, які мають творчий характер;
§  плани підготовки і  проведення тижнів (декад) зарубіжної літератури, літературних екскурсій і тези до них;
§  сценарії    літературних     вечорів,    композицій, інсценізацій;
§  аудіо- та відеозаписи уроків, виступів на конфе­ренціях, фрагменти літературознавчих вечорів тощо;
§  дидактичні матеріали;     
§   кращі творчі роботи учнів.     
     Кабінет зарубіжної літератури у школі, який очолює творчий учитель, обов'язково перетворюється на центр навчальної, методичної і педагогічної праці. У ньо­му проходять уроки літератури, факультативні заняття, спецкурси, позаурочна робота: це мо­жуть бути літературні клуби (кафе, вітальні тощо); гуртки (театральний; історико-літературний; ораторського мис­тецтва; лермонтовський, бальзаківський, ахматовський та інші); олімпіади; диспути; вечори; екскурсії тощо.
        Планування роботи кабінету складається з урахуванням плану роботи школи, діючої програми із зарубіжної літера­тури, календаря знамен­них дат тощо. За його виконання відповідає склад ради кабінету. Рада очолює, допомагає про­водити будь-які заходи, а потім аналізує їх і робить висновки.
      Рада кабінету очолює роботу по створенню нових і оновленню старих стендів, експозицій, газет, папок, веде облік кабінетного майна і слідкує за його збереженням. Важливо, що вчитель разом з учнями, які входять до ради, створює для учнів, які приходять сюди, та вчителів надзвичайно привабливий світ літератури, світ високого мистецтва слова.




Матеріали до стендів
Як виразно прочитати художній текст
Пам'ятка
1.      Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його про себе.
2.      Визначте для себе особисту мету читання (ваше «надзавдання»): що саме ви хочете висловити під час чи­тання, які почуття та асоціації прагнете викликати у слу­хачів.
3.      Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зро­бити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом.
4.     Вдома декілька разів спробуйте прочитати твір уголос перед дзеркалом.
5.     Тренуючись читати, у думках перевірте, чи не ро­бите ви зайвих рухів.
6.     Перед початком читання у класі займіть зручну по­зу, розгляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте вказати автора та назву твору. Гли­боко вдихніть, і розпочинайте читання.

Орієнтовна схема аналізу прочитаного
1.     Чи правильно зрозумів виконавець тему та ідею твору?
2.     Чи вдалося читцю передати авторську думку під час читання?
3.     Яке було «надзавдання» прочитаного? Чи виконав його виступаючий?
4.     Чи цікаві інтерпретація, «бачення» твору, запропо­новані читцем?
5.     Чи задовольнили вас жести та міміка виступаючого під час виконання твору?
6.     Чи не було помилок при передачі змісту художнього твору?
7.     7.Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання?

Матеріали до стенду «Розвиваємо наше мовлення»

Як підготуватися до переказу твору або його уривка
Пам'ятка
1.     Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви будете писати у творі. Уваж­но прочитайте твір.
2.     Поділіть його на завершені за змістом частини.
3.     Підготуйтеся до переказу окремих частин:
§ зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення;
§ з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати їх при переказі;
§ запам'ятайте, про що йдеться на початку, всередині та наприкінці кожної частини.
4.     Переказуючи зміст частини, користуйтеся питаннями-порадниками:
§  про що пише автор? (докладний зміст частини);
§  як він це робить? (художні засоби які використовує автор).
5.     Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, то необхідно із усіх визначених частин відібрати лише ті, які відповідають меті висунутих перед вами завдань, і доклад­но їх переказати.
6.     Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, пере­кажіть основні події твору.

Як підготуватись до твору-роздуму про  літературного героя
Пам'ятка
1.     Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не по­годжуєтеся.
2.     Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні де­талі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлен­ня автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з дум­кою автора.
3.     Зробіть необхідні вибірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.
4.     Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — до­беріть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді при написанні твору.
5.     Спочатку напишіть твір на чернетці.
6.     Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятай­ те, що мета її — підвести до розуміння вашої головної дум­ки.
7.      В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати просто­го переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так І від протилежного. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте; Ухиляйтеся від повторен­ня одних і тих же слів.
8.     У заключній частині твору зробіть емоційний обгрун­тований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете.
9.     Прочитайте написане; перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, прослідкуйте за розділовими знаками.
10.         Перевірте написане, подивіться, чи немає описок іпропусків букв

Як писати твір компаративного характеру
Пам'ятка
1.         Розпочинаючи роботу над твором, грунтовно про­ думай його тему.
2.         Визнач головну ідею твору.
3.         Склади план, добери епіграф, що буде відповідати темі твору та розкривати його головну думку.
4.           Визнач, що об'єднує та вирізняє твори, які ти аналізуєш.
5.         Продумай, який цитатний матеріал з обох творів ти використаєш для аргументації своєї думки.
6.         Порівнюючи твори, не забувай про композиційні засоби викладання думок. А саме:
- інтригуючий поча­ток;
- послідовне розгортання тези;
- хід роздумів у формі «запитання-відповідь»;
- контрастне зіставлення аргументів;
- експресивний висновок.
7.          Викладаючи у творі свої думки, не забувай, що во­ни мають бути пов'язані з темою та головною ідеєю твору.
8.         Звертай увагу на співрозмірність частин твору.
9.            Слідкуй за тим, щоб твої думки розкривалися послідовно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.
10.       Формулюючи речення, намагайся, щоб твоя дум­ка була висловлена точно, просто, ясно, образно та не допускала подвійного тлумачення.

Матеріали до стенду «Вчимося спілкуватися»
Правила проведення дискусії
1.     Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї.
2.     Вступаючи у дискусію, не розпочинайте її з тих пи­тань, за якими ви розходитесь з вашим опонентом.
3.     Використовуйте метод Сократа, який виявляється у тому, що свою думку ви розподіляєте на маленькі час­тинки і кожну пропонуєте у формі запитання.
4.     Уникайте категоричності, особливо, якщо ви заперечуєте.
5.     Обминайте   монологи,   адже   діалог   продук­тивніший.
6.     Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.
7.     Не переривайте свого співрозмовника,
8.     Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.
9.     Не причіплюйтеся до невдалої форми висловлювання опонента
10.         Не переходьте на особистість співрозмовника.
11.         Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.
12.         Волійте не перемагати, а знайти істину.     
13.         Погоджуйтесь з тим, у чому правий ваш співроз­мовник, знайдіть раціональне у його словах; 
14.         Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом і висловіть свої думки.


Комментариев нет: