10.12.16

Аналіз вірша М. Некрасова «Учора в шостій на Сінну…»

   



      10 клас
Тема. Аналіз вірша М. Некрасова «Учора в шостій на Сінну…»
Мета: поглибити знання учнів про творчість Некрасова, проаналізувати вірш «Учора в шостій на Сінну…», розвивати навички аналізу ліричного твору, виразного читання, творчі здібності учнів, сприяти вихованню читацької компетенції.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Некрасова, тексти вірша.
Хід уроку
1.Актуалізація опорних знань.
Асоціативний диктант.
Немирів, Ніжин, Грешнево, Василівка, Ярославська гімназія, Ніжинська гімназія, Петербурзький університет, Московський університет, «Мрії та звуки», «Нові вірші», «Сучасник», В. Бєлінський, Гончаров,  «Вітчизняні записки», «Кому на Русі жити добре», «Що робити?», «Російські жінки», А. Панаєва, співець українського народу, співець народних страждань.
-          Підкреслити слова та вислови, які стосуються Некрасова, обґрунтувати свій вибір.
(Немирів – місто, де народився М. Некрасов.
Грешнево – село, в якому провів дитинство.
Ярославська гімназія – тут навчався поет.
Петербурзький університет – у ньому мріяв навчатися М. Некрасов.
«Мрії та звуки» - назва першої збірки.
«Сучасник» - журнал, який видавав Некрасов.
В. Бєлінський – критик, з яким співпрацював Некрасов.
«Вітчизняні записки» -  журнал, в якому редактором був Некрасов.
«Кому на Русі жити добре»- поема Некрасова.
«Російські жінки» - поема Некрасова.
А. Панаєва – дружина поета.
Співець народних страждань – характеристика митця)
2. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
3. Опрацювання  теми уроку.
3.1. Слово учителя. В одному із своїх віршів Некрасов писав:
    Пускай нам говорит  изменчивая мода, 
    Что тема старая  - «страдания народа»
    И что поэзия забыть её должна, -
    Не верьте, юноши! Не стареет она…
    …Я лиру посвятил народу своему.
    Быть может, я умру не ведомый ему,
    Но я ему служил – и сердцем я спокоен…
-          Про яку тему своєї творчості говорить поет?
-          Як ви розумієте вислів «Я лиру посвятил народу своему».
-          Як ви думаєте, про що розповідається у вірші, який починається словами «Учора в шостій на Сінну зайшов я наостанку…»
3.2.  Послухайте вірш М.Некрасова «Вчерашний день, часу в шестом…».
- Чи збулися ваші передбачення?
 3.3.Аналіз вірша
    - Які слова виявились для вас незрозумілими?
(Сінна – торговельна площа в Петербурзі, яка одночасно була місцем покарання селян, міщан, ремісників, котрі з якихось причин не могли сплачувати податки.
Бич - батіг)
- Свідком якої сцени став ліричний герой? (Ліричний герой  став свідком жахливої сцени, коли на Сінній площі прилюдно карали молоду селянку)
  - Яке враження справила на вас картина, змальована автором? (Читач здригається від співчуття, огиди)
- Уявіть, що ви стали свідком покарання на Сінній площі. Яку ви бачите жінку? (Жінка не стогне, не плаче, не просить пощади, а терпеливо переносить покарання, вдвічі жорстокіше, тому що воно публічне)
- А що ви чуєте? (Свист батога)
- Як ви схарактеризуєте тих, хто карає жінку? ( Фраза «…бич свистал, играя…» передає задоволення катів та глядачів від знущання над жінкою)
- Образ російської селянки – один з основних образів поезії Некрасова. Хто не знає знаменитих слів про жінку «в русском селении», яка «коня на скаку остановит» і «в горящую избу войдет». Тільки несподівана фантазія поета поставила поруч кріпосну селянку і Музу.
Якою ви уявляєте Музу?  (Більшість із нас уявляє Музу красивою молодою жінкою в білому довгому одязі з арфою, пером чи книгою в руках, легкою, неземною, натхненною, втіленням мрії)
- А яка Муза у Некрасова?
(Розпростерте на землі оголене міцне тіло селянки, яка звикла до роботи, побоїв, яка не чула за все своє життя слова вдячності, яка терпеливо, мовчки зносить будь-яку образу, будь-яку наругу.
Ни звука из ее груди,
Лишь бич свистал, играя…
И Музе я сказал: «Гляди!
Сестра твоя родная!»)
- Що ж дозволило Некрасову  порівняти Музу і кріпосну селянку?
(Як жінка на Сінній, російська поезія 19 століття безправна, бита критикою, цензурою. Поета за його неблагонадійні вірші можна вислати, посадити у в’язницю, вбити, якщо не фізично, то морально. Але вона (поезія) сильна, терпляча, вона витерпить все і залишить слово гніву нащадкам)
- Які художні засоби допомагають автору відтворити вуличну сцену, звичайну для жителів Петербурга?
 ( Авторська оповідь напрочуд неемоційна, хронікально-репортерська: учора, о шостій, на Сінній. Зображальні засоби, використані автором, дуже лаконічні. Немає барвистих описів страждань жінки. Ліричний герой тільки констатує, що жодного звуку не чути від бідної жертви. Жахливу тишу розрізає свист батога (уособлення). Вірш написаний чотирьохстопним ямбом. Цей розмір передає звуки дійства, свист бича)
- Яким перед нами постає ліричний герой? (Співчуває жінці, захоплюється її гідністю, закликає до творчої дії)
3.4. Творче завдання ( в парах): перекласти вірш українською мовою.
- Чи викликав переклад у вас труднощі? Які?
3.5. Слухання та обговорення перекладів учнів.
3.6. Порівняння  оригіналу і перекладу М. Терещенка.
Учора в шостій на Сінну
Зайшов я наостанку;
Там били дівчину одну,
 Ще молоду селянку.
З грудей ні звука, ні зітхань.
Лиш бич по тілу свище…
 І музі я сказав: «Поглянь!
Сестра твоя найближча».
             - Чи вдалося М. Терещенку відтворити оригінал?
            - Чи помітили ви відмінності в текстах? Які?
4. Підсумок.
- Що вас засмутило в  поезії М. Некрасова? Вразило? Збентежило?
- Якою ви уявляєте подальшу долю селянки?
5. Домашнє завдання: письмово проаналізувати вірш.

Комментариев нет: