28.9.15

Б. Шоу "Пігмаліон"


Освітній відеоролик 








Експрес-перевірка тексту твору“Кому належать слова?”

1.“Щасливий той, хто заробляє на життя своїм хобі! Вимову ірландця або йоркширця розпізнає кожен. Я ж визначаю, звідки людина, із точністю до кількох кілометрів, а якщо це лондонець, то назву й вулицю”.
2.“Я тішився, що вмію чітко вимовити двадцять чотири голосні. Але ваші сто тридцять мене приголомшили. Здебільшого навіть не відчуваю різниці”.
3.“Гадаю, краще мені поговорити з дівчиною сам на сам. Не знаю, чи зможу я взяти на себе відповідальність за неї…”
4.“Хто я такий, скажіть ви мені?! Бідний, недостойний чоловік, от хто! А подумайте тіки, шо це значить! Це значить, шо буржуазна мораль проти нашого брата!”
5.“Це справа звички. В цьому немає нічого ані поганого, ані доброго. Здебільшого на такі слівця ніхто не звертає уваги, а тим часом їхня незвичність додає буденним фразам певного шику”.
6.“Ви немов двійко дітей, які бавляться живою лялькою”.
7.“Розумієте, різниця між леді і квіткаркою полягає не в умінні зі смаком вдягатися чи правильно говорити – цього можна навчитися – і не в тому, як вона поводиться, а в тому, як поводяться з нею інші”.


Порівняння античного міфу «Пігмаліон» і п’єси Б. Шоу «Пігмаліон»


Античний міф “Пігмаліон”
П’єса Б. Шоу  “Пігмаліон”

1. За велінням богів скульптор-цар Пігмаліон створює статую прекрасної дівчини.
1.Випадкова зустріч на Ковент Гарден Хіггінса з квіткаркою-кокні, що супроводжується словесною сутичкою героїв.
2.Здійснення бажання Пігмаліона (перетворення скульптури на живу жінку) залежить від волі Афродіти.
2.Перетворення “обшарпанки на герцогиню” відбувається завдяки людським діям.

3. Пігмаліон – єдиний образ людини-творця у творі.

3.На роль “ творців” Елайзи-Галатеї претендують Хігінс, Піккерінг, сміттяр Дулитл та ін. Елайзу також можна вважати “Пігмаліоном” по відношенню до самої себе (її бажання, сила волі, здібності активно сприяли перетворенню героїні).
4.Галатея – “пасивний” персонаж у творі.

4.Елайза-Галатея здатна на рішучі вчинки, прийняття важливих рішень, внутрішній динамічний саморозвиток.
5. Відсутня інформація про характер Галатеї, її ставлення до Пігмаліона. Статичність опису зовнішності героїні.
5. Чітко визначені особистісні риси героїні, що виявляються протягом розвитку дії, зображено процес її внутрішньої еволюції. Зміни у зовнішності: від "обшарпанки" до вишуканої елегантної леді
6. Завершення історії щасливим шлюбом героїв.
6.Відкритий фінал (багатоваріантність) історії героїв.

7. Ключова проблема: утвердження залежності долі і щастя людини  від волі (прихильності) богів
7.Багатогранність проблематики твору (соціальна, філологічна, особистісного саморозвитку, ролі мистецтва і просвіти для формування особистості  тощо).








Інтелектуальний характер драматургії Бернарда Шоу


√ Тонкий аналітизм.
√ Конфлікт як зіткнення ідей.
√Рушійна сила сюжету – внутрішній рух ідей.
√ Майстерне використання форми дискусії.
√Дидактичність (моральна, соціальна, філософська, політична тощо) твору.
√Майстерно виписані діалоги, що спонукають замислитися, провокують до суперечок.
√ Новаторство у подачі системи образів.
√ Місткі мовні характеристики персонажів
√ Багаторівнева  парадоксальність тексту.
√ Відкритість фіналу.
√Ключова мета – спрямованість на активізацію мислення читачів (глядачів).
√“Синтетичність” жанру (“проблема жанру”).
√ Багатозначність художніх деталей.
√ Елементи параболи, притчевості.




 Характеристика Елайзи Дулитл


Елайза – квіткарка-кокні

Почуття власної гідності, незалежність.
Бажання змінити своє життя на краще, рішучість.
Здоровий глузд, прагматичність.
Відсутність користолюбства.
Доброта і поблажливе ставлення до чужих вад.
Потяг до прекрасного.

Елайза – «чарівна леді»
Бідність, неохайність зовнішнього вигляду.
Не вміє правильно розмовляти.
Неосвіченість.
Невихованість, вульгарність  манер.

Елегантність і чарівність зовнішнього вигляду, гарний смак.
Правильна вимова, грамотність мови, уміння спілкуватися.
Вишуканість і невимушеність  манер.
Заняття класичною музикою, літературою, мистецтвом.

Комментариев нет: