17.10.15

Джеймс Джойс

Джеймс Джойс. Дублін.


Біографія

(1882 - 1941)

Джойс народився в столиці Ірландії — Дубліні. Тут проминули його дитинство та юність, які співпали з бурхливим періодом в історії його вітчизни. «Зелений острів», як називали Ірландію, кипів. У країні йшла боротьба за незалежність від Англії. Визвольний рух, названий «ірландським Відродженням», не був єдиним за своїм характером. Лідером радикальних прихильників самоуправління Ірландії, які боролися за її свободу, був Ч.С. Парнелл. В особі цього переконаного і революційно налаштованого захисника національних прав ірландського народу англійська влада бачила свого головного супротивника. Як ватажок повстанців, Парнелл лякав і багатьох демократично налаштованих лібералів. Було зроблено все, щоб знеславити Парнелла в очах народу й усунути з політичної арени. Допомагала англійській владі католицька церква, піддавши Парнелла анафемі за його гріховний зв'язок із заміжньою жінкою. Від Парнелла відвернулись багато його колишніх соратників. З його смертю надії на визволення Ірландії відсунулися на невизначений час.
Політичні конфлікти переплітались у житті Ірландії з релігійними, не втишувалася боротьба протестантів із католиками. Протистояння політичних пристрастей, релігійних переконань часто проявлялося і в сімейних стосунках. Саме так було й у родині Джойсів. З ранніх літ Джеймс Джойс перебував у атмосфері безперервних суперечок між батьками. Його батько — Джон Джойс — був прихильником Парнелла, цілком поділяв його погляди, захоплювався сміливістю його дій. Дядько майбутнього письменника — Чарлз Джойс — був зв'язаний з революціонерами-повстанцями, йому часто доводилося ховатися від переслідування влади, і він знаходив притулок у домі свого брата Джона. Матір майбутнього письменника не поділяла симпатій чоловіка, вона була ревною католичкою, її лякали та відштовхували крайнощі його міркувань. Вона мріяла про те, що її син Джеймс стане правовірним католиком. За її наполяганням Джеймса віддали в єзуїтський коледж, де він вивчав філософію, історію, літературу. Здобута в шкільні роки ґрунтовна гуманітарна освіта дозволила Д. вступити в Дублінський університет, де він обрав своєю спеціальністю нові мови і продовжив вивчення філософії. Він відмовився від пропозиції стати священиком. На час закінчення університетського курсу (1902) Джойс порвав з релігією. У студентські роки було багато передумано й переоцінено.
Основною сферою юнацьких зацікавлень Джойса став театр, який відігравав важливу роль у літературно-громадському житті Ірландії тих років. У Дубліні виник «Літературний театр»; один із творців й активних учасників театрального руху — поет і драматург В. Б. Єйтс убачав його основне призначення в пробудженні почуття національної самосвідомості ірландців. Театрові та драматургії присвячені статті молодого Джойса: «Драма та життя» («Drama and Life», 1900), «Нова драма Ібсена» («Ibsen's New Drama», 1901), «День юрби» («The Day of the Rabblement», 1901), «Катіліна» («Catilina», 1903), «Оскар Вайльд: поет «Саломеї» («Oscar Wilde: the Poet of «Salome», 1909), «Боротьба Бернарда Шоу з цензором» («Bernard Shaw's Battle with the Censor», 1909). Захоплення театром спонукало Джойса попробувати й свої сили у драматургії. Влітку 1900 р. він написав п'єсу «Блискуча кар'єра» («A Brilliant Career»), рукопис якої не зберігся, але відомо, що написана вона була під впливом драми Г. Ібсена «Ворог народу». Через рік Джойс перекладає англійською мовою дві драми Г. Гауптмана — «Перед сходом сонця» і «Міхаель Крамер». Ібсен і Гауптман стали епохою в його житті. Були й інші захоплення: схоластична філософія, Ф. Ніцше і А. Шопенгауер, французькі символісти (П. Верлен), театр М. Метерлінка, англійський естетизм.
Джойс вирішив присвятити себе мистецтву. Він відчував себе письменником, і перед ним постала важлива дилема, пов'язана з необхідністю визначити своє ставлення до руху Ірландського Літературного Відродження, який, склавшись у країні, став однією із форм боротьби за незалежність. Учасники цього руху прагнули до відродження і розвитку національної культури, вивчення пам'яток народної творчості, поширення гельської мови — давньої мови жителів Ірландії. Джойс поділяв ці прагнення, проте не приймав крайнощів націоналістичної та сепаратистської позиції учасників Літературного Відродження. Долю ірландської культури Джойс пов'язував не лише з її минулим, а й з необхідністю залучення до європейської культури. Він вважав шкідливою замкнутість Ірландії, на що прирікали її, на його думку, ревні захисники її самобутності. Не приставши до руху Літературного Відродження, Джойс не пов'язав себе і з боротьбою політичних партій.
У 1902 р. він подався в Париж, де, терплячи матеріальні нестатки, які не покидали його і в подальшому, провів майже рік, знайомлячись із новими явищами європейської літератури. Поміж багатьох прочитаних книг був роман французького письменника Е. Дюжардена «Лаври зірвано» (1888), у якому був використаний прийом «потоку свідомості». У1903 р. у зв'язку зі смертю матері Д. повернувся в Дублін. Улітку наступного року він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Норою Барнакл. Їхня перша зустріч відбулася 16 червня 1904 р. Ця дата буде названа в романі «Улісс»: червневого дня 1904 р. Леопольд Блум здійснює свою «Одіссею» Дубліном. І по сьогодні ірландці щорічно святкують 16 червня як «День Блума». У цьому ж 1904 р. Джойс почав писати автобіографічний роман «Стівен-герой», перероблений згодом у «Портрет митця замолоду» («A Portrait of the Artist as a Young Man», 1916). Тоді ж, але вже разом із Норою, Джойс знову й тепер вже назавжди покинув Ірландію. Вони відправилися в Цюріх, де Джойс не зміг знайти роботи, потім — у Трієст. Тут Джойс заробляв на прожиття уроками англійської мови в школі Берліца. У 1907 р. в Лондоні вийшла друком його перша поетична збірка «Камерна музика» («Chamber Music»), а в 1914 р. — збірка оповідань «Дублінці» («DubYmers»). Езра Паунд відгукнувся на її появу доброзичливою рецензією в журналі «Егоїст». За його ж рекомендацією в «Егоїсті» у 1914—1925 pp. були опубліковані розділи роману «Портрет митця замолоду «, що вийшов друком у 1916 р.
З початком Першої світової війни Джойсу довелося залишити Трієст і переїхати в Цюріх. Тут він працював над «Уліссом», отримавши не без допомоги Єйтса і Паунда необхідні для прожиття кошти від Королівського Літературного фонду. Другий грошовий «грант» було присуджено Д. у 1916 p., що дозволило продовжити роботу над романом. У травні 1918 р. в американському журналі «Літтл рев'ю» розпочалася публікація розділів «Улісса «і тривала до кінця 1920 p., коли журнал було заборонено після звинувачення його видавця у публікації непристойних текстів.
У 1920 р. Джойс разом із Норою та двома дітьми перебрався в Париж. Тут у 1922 р. роман «Улісс» вийшов друком окремою книжкою. Доля цього першого видання склалася вельми драматично: частина тиражу, відправлена в Англію, була затримана на митниці, а книги, відправлені в Америку, були спалені за розпорядженням поштового начальства. Вперше в Англії роман Джойса було опубліковано в 1936 р. Над своїм другим романом «Поминки по Фіннегану» («Finnegan's Wake») Д. працював із 1923 по 1939 р. Публікація його в незакінченому вигляді була здійснена (частинами) в 1928-1937 pp. У 1939 р. вийшла друком поетична збірка «Пенні за штуку» («Poets Penny Each»). Серед творів Джойса є п'єса — «Вигнанці» («Exiles», 1918). У 1919 р. вона була поставлена у Мюнхені, але успіху не мала. На лондонській сцені її поставили в 1926 р.
У Парижі Джойс мешкав до початку Другої світової війни. Перебуваючи поза межами батьківщини, він писав лише про Ірландію, про Дублін. Вони живуть на сторінках його книг. Атмосфера Дубліна, топографія міста в усіх найдрібніших подробицях відтворені в оповіданнях Джойса, в «Уліссі»; образ Ірландії в її минулому та сьогоденні — центральний у художньому світі письменника. Паризький період життя Д., як, утім, і всі попередні, був нелегким. Письменник поступово втрачав зір. Зроблені операції не допомогли. На початку 30-х років підтвердилося важке психічне захворювання дочки. Це дуже важко позначилося на стані здоров'я Джойса. Він майже зовсім осліп. З початком війни сім'ї Джойса довелося знову переїхати у Швейцарію. Тут після операції на виразку він помер.



Цікаві факти про Джойса

  • 16 червня в історії світової літератури — дата непроста. Саме у цей день відбувається дія роману, який став найвпливовішим твором 20 століття — роману Джеймса Джойса «Улісс». Саме 16 червня 1904 року Джойс та Беккет, після неабиякої пиятики, пройшлися дублінським маршрутом Блума — головного героя «Улісса».
  • Книги з першого тиражу роману «Улісс» є найдорожчим друкарським виданням двадцятого століття. Ціна на них починалася від 100 тисяч фунтів (175 тисяч доларів), (дослідження букіністичних магазинів і аукціонів журналом «Book & Magazine Collector»). Перше видання «Улісса» було віддруковане в Парижі в 1922 році. Його тираж склав усього тисячу екземплярів. Сто з них Джойс підписав власноручно. У 2004 році один з паризьких томів з автографом письменника був проданий на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку за 288 тисяч доларів (160 тисяч фунтів).
  • 5418 Джойс — астероїд, названий на честь письменника.


Кластер "Джеймс Джойс"

https://docs.google.com/drawings/d/1kScQsn9HPCyNOOmrq0hLQ77ime_3OtRT4pbGseltCDo/edit


Коментар до есе "Джакомо Джойс"

За жанром «Джакомо Джойс» — психологічне есе — твір, що характеризується невеликим обсягом та індивідуальними думками і враженнями автора з якогось питання.
Назва твору (на італійський манер написання імені Джеймс як Джакомо і автентичне написання прізвища Джойс), а також вживання в тексті стосовно героя розмовного імені Джим та пестливого Джеймсі, звертання до Нори (ім’я дружини письменника), факти біографії письменника, його перебування в Італії, Франції, Ірландії, робота вчителем англійської мови, читання лекцій про Шекспіра, написання «Улісса» свідчать про неприховану автобіографічність. Але при цьому цілу низку ситуацій в цьому есе, жанрово близькому до новели (стилістично дуже своєрідної, з незвичною поетикою для літератури початку XX сторіччя), домислено і «доуявлено» на догоду композиційній цілості, але безвідносно до біографічних реалій автора.
Основу твору становить історія кохання героя до молодої дівчини. Свої спостереження, думки, цитати з різних творів, спогади автор будує як фрагменти, як потік свідомості. І хоча розповідь має вигляд окремих уривків, твір настільки цілісний і естетично довершений, що дає уявлення про особливості світосприйняття і художнього стилю митця.
Потік свідомості у психологічному есе «Джакомо Джойс» сповнений метафор, порівнянь, недомовок і символів. Окремі деталі, відтінки та натяки дозволяють читачеві самому брати участь у створенні образів, — мріяти, співчувати, замислюватись над проблемами людських стосунків.
Дж. Джойс зумів так майстерно поєднати деталі та штрихи, що вони злились у єдину картину людської душі. У цьому творі втілена важлива для письменника концепція неперевершеності людської особистості, її спроможність створювати чудовий індивідуальний світ, значно кращий, ніж духовно обмежена реальність.

Паспорт твору


Автор
Джеймс Джойс
Рік
 1914
Літературний рід
епос

Жанр
 психологічне есе
Тема
 розповідь про миті любовних взаємин, почуття, сенс буття, час, який зупинився.
Ідея
молодість має свій кінець.
Конфлікт
 людина та світ
Сюжет
чіткий сюжет зі звичним початком та закінченням відсутній.
Композиція 
фрагменти, зібрані в одне ціле за принципом монтажу.
Головні герої 
він - ліричний герой, вона - його кохана.
Проблематика

кохання;
історія душі;
прагнення до творчості;
прагнення до пізнання життя і до самопізнання.
Історія написання та видання

Есе "Джакомо Джойс" було написано у 1914 р., а видано тільки у 1968 р. Це пояснюється тим, що Джеймс Джойс вважав цей твір занадто особистим. Видав його американський джойсознавець Річард Еллманд, до якого рукопис потрапив випадково: його приніс якийсь європеєць.
Символічність назви есе "Джакомо Джойс":

ім’я Джакомо - це італійський варіант імені Джеймс;
ім’я Джакомо нагадує нам до Джакомо Казанова (спокусник, ім’я якого стало узагальненим).



Комментариев нет: