2.11.16

Вольтер "Простак"



 
Вольтер
Voltaire
Nicolas de Largillière, François-Marie Arouet dit Voltaire (vers 1724-1725) -001.jpg
При народженні
Марі Франсуа Аруе
François Marie Arouet
Псевдоніми, криптоніми
Вольтер
Дата народження
Місце народження
Дата смерті
30 травня 1778 (83 роки)
Місце смерті
Національність
Мова творів
Рід діяльності
Напрямок
Жанр


Освітній відеоролик про Вольтера








Цікаві факти про Вольтера


- Справжнє ім’я Вольтера — Марі Франсуа Аруе (фр. François Marie Arouet). Дата народження 21 листопада 1694, Париж, Франція  Помер Вольтер 30 травня 1778, у 83 роки.  
- Мати Вольтера (Марі Маргарет Дома) була дочкою секретаря кримінального суду, а батько, Франсуа Аруе, — нотаріусом і збирачем податків. Вольтер не любив батька і його ремесло, а пізніше (1744) волів оголосити себе позашлюбним сином якогось шевальє де Рошбрюна, злиденного мушкетера і поета, ніж залишатися сином заможного буржуа. 
- У травні 1717 за складання сатири на реґента Франції герцоґа Орлеанского автор-початківець потрапив у Бастилію, проте рік ув’язнення не охолодив його літературного запалу На початку 1726 відбулася сутичка Вольтера з шевальє де Роґаном, який дозволив собі привселюдно насміхатися з його спроби сховати під псевдонімом своє недворянське походження. Озброївшись пістолетами, Вольтер намагався помститися кривднику, але був заарештований, кинутий у Бастилію, а наприкінці 1726 року — змушений залишити Париж. 
- Його книга «Філософські листи» у 1734 році була спалена за вироком Паризького парламенту, а він опинився під загрозою арешту. Не бажаючи спокушати долю, Вольтер того ж року виїхав до Шампані, де усамітнився в маєтку своєї коханки, маркізи дю Шатле. 
- У 1746 Вольтер був призначений придворним поетом і історіографом, але, отримавши невдоволення маркізи де Помпадур, порвав з двором. 
- У 1774 Людовіка XV змінив Людовік XVI, а в 1778  Вольтер — восьмидесятичотирьохлітній старий — повернувся до Парижа. Сильні болі, походження яких спочатку було незрозуміле, змушували Вольтера приймати великі дози опію. На початку травня, після загострення хвороби, доктор медицини Тронше поставив діагноз: рак передміхурової залози. Кожен день приносив хворому дедалі більші муки. Часом не допомагав навіть опій. Племінник Вольтера абат Міньо, намагаючись примирити дядечка з католицькою церквою, запросив до нього абата Готьє та парафіяльного кюре церкви св. Сульпиция Терсака. Візит відбувся вдень 30 травня. За легендою, на пропозицію священнослужителів «зректися  Сатани і прийти до Господа» Вольтер відповів: «Навіщо перед смертю набувати нових ворогів?». Його останніми словами було «Заради бога, дайте мені померти спокійно». 
- В наш час прах Вольтера все ще знаходиться в Пантеоні. 
- На честь філософа названо астероїд головного поясу — 5676  Вольтер. 
- Цікаві вислови Вольтера. 
 Один духовний сановник відвідав Вольтера в його кабінеті. Отже, тут куються стріли проти Риму? — запитав святий отець. Ні, ваша превелебність, тільки мішені, — відповів Вольтер. 
Якось Вольтер побачив у кімнаті одного вель­можі кілька десятків париків. Дивний випадок! — сказав філософ.  — Стільки париків у людини без голови. 

Джерело: http://dovidka.biz.ua/spravzhnye-im-ya-voltera/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Скорочений варіант повісті "Простак"




Паспорт твору "Простак"

Жанр
Філософська повість
Тематична основа
 Повість полемічно спрямована проти концепції так званої «природної людини» Ж. -Ж. Руссо. Руссо різко виступав проти цивілізації. Вольтер вважав, що саме цивілізація підняла людину з тваринного, тобто природного, стану до рівня інтелектуально і морально розвиненої особистості
Головні герої
Гурон Простак, абат Керкабон та його сестра, пані Керкабон, панна Сент-Ів, Гордон
Місце дії
Франція
Тема
Розповідь про пригоди «природної» людини — Гурона, або Простака, який вступає у конфлікт з «цивілізованим» суспільством абсолютистської Франції кінця XVII ст.
Конфлікт повісті
Між світобаченням «природної» людини та європейським цивілізованим суспільством
Ідея
Утвердження переваги «природної» людини над цивілізованим суспільством
Композиція
І частина. Гурон у провінції.
ІІ – Гурон по дорозі до Парижа.
ІІІ – Гурон у Парижі.
ІV – Гурон і Гордон у Бастилії.


Цитати про Простака

1.Був він простоволосий і без панчіх; на ногах були легкі сандалі, а голову прикрашало довге волосся, заплетене в коси; короткий камзол облягав тонкий і гнучкий стан; вигляд він мав одважний і водночас лагідний. В одній руці тримав він невеличку пляшку барбадської горілки, а в другій – щось схоже на торбину, там була чарка і дуже смачні морські сухарі.
2. Мене завжди називали Простаком, – відповів гуронець, – в Англії це ім'я за мною залишилося, бо я завжди говорю відверто те, що думаю, і роблю все, що хочу.
3.  Я дотримуюся своєї релігії, – сказав той, – як ви своєї.
4. Простак, мав, як багато разів відзначали ми, глибокий розум…
5. Простак перший сказав їй, що кохає її від усього серця і що прекрасна Абакаба, яку він божевільно кохав у своїй країні, й близько не схожа на неї. Панна відповіла йому зі звичайною своєю скромністю.
6. У Простака була чудова пам'ять; від дужого нижньобретонського організму, зміцнілого в канадському кліматі, мав він таку тверду голову, що коли вдарити по ній, він ледве відчував це, а що врізалося до неї – ніколи не стиралося: він ніколи нічого не забував.
7. Читання звеличує душу, а освічений друг заспокоює її.
8. Подарунок той складався з двох досить погано зроблених маленьких портретів, зв'язаних заяложеним ремінцем.
9. Я ніколи не знав ні батька, ні матері.
10. Мене туди привезли. В одній бійці англійці взяли мене в полон, після того як я добре боронився, і англійці, дуже люблячи відважність і бувши такі самі порядні люди, як і ми, запропонували мені або повернутися до своїх батьків, або поїхати до Англії; я погодився на останнє, від природи страшенно люблю подорожувати.
11. Простак робив швидкий поступ у науках і передовсім у науках про людину. Причина такого швидкого поступу його розуму полягала мало не в такій же мірі в його дикунському вихованні, як і в його вдачі. Нічому не вчившись у дитинстві, він не знав і упереджень, його розуміння, не бувши викривлене помилками, лишалося в усій своїй прямоті: він бачив речі такими, які вони є, тимчасом як ідеї, закладені в нас у дитинстві, змушують нас усе життя бачити речі такими, якими вони не є.
12. Я звик говорити те, що думаю, точніше – те, що відчуваю.
13. На хрестинах йому дали ім'я Геркулес.

14. Простак казав сам собі: «Коли я побачу короля, попрошу в нього м-ль де Сент-Ів за дружину, і він напевне не відмовить мені!»


«Порушена послідовність»

1. Простак їде до Парижа. Дорогою він вечеряє з гугенотами.
2. Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця.
3. Прекрасна Сент-Ів опирається ніжним пропозиціям.
4. Гуронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків.
5. Простак перемагає англійців.
6. Сент-Ів страждає через свою чесноту.
7. Прекрасна Сент-Ів помирає.
8. Простак приїздить до Версалю.
9. Гуронець навертається до віри. Простака охрещено.
10.Простак прибігає до своєї коханої й шалено розлючується.
11.Простака замкнено в Бастилії з янсеністом.
12. Простак закохується.
13. Простак розвиває свій геній.
14. Сент-Ів визволяє свого коханого й янсеніста.
15. Простак, прекрасна Сент-Ів і їхні родичі гуртуються.

Фрагмент уроку


Тема. Центральний конфлікт твору: «природна людина» (гуронець) і французьке суспільство.
Проблема. Хто кращий: гуронець чи французьке суспільство?

Кейс
1. «Чужинця посадовили поміж панною де Керкабон і панною де Сент-ів. Всі захоплено дивилися на нього, всі говорили з ним і всі одночасно розпитували його. Гуронця те не хвилювало; здавалося, він керувався девізом мілорда Болітброка: “ NiЬil admirare” («Нічому не дивуватись»), та, кінець-кінцем, від такого шуму терпець йому увірвався й він сказав досить спокійно: «Панове, в моїй країні розмовляють по черзі. Як можу я відповідати вам, коли ви не даєте мені змоги вас вислухати?» Розум завжди на кілька хвилин отямлює людей: настала велика тиша».

2. «Абат Сент-Ів... поспитав у нього, яка з трьох мов найбільше подобається йому: гуронська, англійська чи французька. “Безперечно, гуронська”,— відповів Простак. “Чи то ж можливо?! — вигукнула панна де Керкабон.— Я завжди думала, що французька мова найкраща з усіх мов після нижньобретонської”. Потім трохи поговорили про розмаїття мов і погодилися, що, коли б не було пригоди з Вавилонською вежею, всі на землі розмовляли б французькою мовою».

3. Абат Сент-Ів про одруження: «Тут треба,— сказав він йому,— нотаріусів, свідків, контрактів, дозволів».
Відповідь гуронця: «То значить, ви дуже нечесні люди, раз із вами треба стільки пересторог».

4. «Немилосердний суддя... хотів довідатись, якої релігії дотримується гуронець: англіканської чи гугенотської. “Я дотримуюся своєї релігії,— сказав той,— як ви своєї“. “Та, Боже мій,— сказала панна де Сент-Ів,— як це може бути, чи то ж гуронці не католики? Хіба велебні отці єзуїти не всіх їх навернули до віри?” Простак запевнив її, що в його країні ще нікого не навернули до віри, ще ніколи справжній гуронець не змінив переконань і що в їхній мові нема навіть терміна, що означав би зрадливість»...

5. «Ми охрестимо його,— говорила панна де Керкабон панові пріорові,— ви матимете честь зробити це, мій любий брате, а я дуже хочу бути йому за хрещену матір; пан абат де Сент-ів прийме його від купелі». «То буде блискуча церемонія, про неї говоритимуть по всій Нижній Бретані, і це дасть нам навіки шанобу й повагу».

6. «Спочатку треба було висповідатися, і це було найважче. У Простака завжди була в кишені книжка, що дав йому дядько: там він не знайшов жодного апостола, що сповідався б, і тому правив своє. Пріор заткнув йому рота, показавши в посланні Святого Якова-молодшого ці слова, що завдали стільки лиха єретикам: “Сповідайте ваші гріхи один одному”. Гуронець замовк і висповідався в одного францисканця. Закінчивши сповідь, він витяг францисканця зі сповідальні й, схопивши цього чоловічка дужою рукою, сів на його місце, а того поставив навколішки перед собою. «Ну, друже мій, сказано: “Сповідайте свої гріхи один одному”. Я розповів тобі свої гріхи, і ти не вийдеш звідси, поки не розповіси мені своїх». Кажучи так, він уперся своїм широким коліном у груди супротивникові. Францисканець закричав не своїм голосом. На крик збіглися люди й побачивши неофіта, що душив ченця в ім’я святого Якова-меншого».

7. «Я увесь час бачу, що у вас тут робиться безліч речей, яких нема у вашій книзі, й не робиться аж нічого з того, що там сказано».

Дайте відповіді на питання
1.Який урок етикету дає гуронець французам?
2.Чи поважає свою рідну мову гуронець? Чи нав’язує її комусь? А французи?
3.Чи збігаються погляди на одруження у Простака і французів?
4.Який погляд Простака на релігію? Чи проявляють толерантність французи?
5.З якою метою хочуть охрестити Простака?
6.Як сприймає Біблію Простак? Чи виконують заповіді Біблії французи?
7. Хто кращий: гуронець чи французьке суспільство?
8. Які б поради ви дали французам? Запишіть їх. Чи актуальні ваші поради?





Надгробок на могилі Вольтера у французькому Пантеоні

Комментариев нет: