1.12.15

Гійом Аполлінер



 Життєвий і творчий шлях


Документальний фільм про Аполлінера




Гійом Аполлінер 
Лорелея 



Перекладач: М.Лукаш 
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002. 

Вперше цей твір було опубліковано на http://www.ukrlib.com 


Жила у Бахарасі білявка чарівна 
Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона 

І врешті сам єпископ позвав її на суд 
Та виправдати мусив через її красу 

О Лорелеє очі у тебе як смарагд 
Хто вчив тебе чаклунства який великий маг 

Прокляті в мене очі проклята я сама 
Хто в очі ті загляне тому життя нема 

У них не самоцвіти пекельнії вогні 
В огні в огні спаліте ті чари навісні 

В тім полум'ї шаленім і я старий горю 
Хай судить тебе інший а я програв цю гру 

Не смійся превелебний молися небесам 
Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам 

Поїхав мій коханий у чужодальній світ 
Спали мене благаю мені немилий світ 

Болить у мене серце то мабуть не к добру 
Сама на себе гляну вже знаю що помру 

Болить у мене серце відколи я сама 
Болить у мене серце бо милого нема 

Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій 
Ведіть цю божевільну в дівочий монастир 

О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал 
Іди іди в черниці забудеш марний жаль 

І рушили в дорогу вони учотирьох 
І плакалась небога до провожатих трьох 

Пустіть мене молю вас на верх тії скали 
Нехай ще раз спогляну на замок мій згори 

Нехай ще раз побачу свій образ у воді 
А потім прилучуся до дів святих і вдів 

Вже коси золотаві на вітрі розплелись 
Вернися Лорелеє гукали їй вернись 

Ви бачите по Рейну там човничок пливе 
А в човні тім мій милий і він мене зове 

Вертається мій милий у мене серце мре 
Не стямилась причинна шубовснула у Рейн 

Побачила свій образ то і сама вмирай 
Ті сонячнії коси ті очі як смарагд 





МІСТ МІРАБО




Під мостом Мірабо струмує Сена

Так і любов

Біжить у тебе в мене

Журба і втіха крутнява шалена



Хай б'є годинник піч настає

Минають дні а я ще є



Рука в руці постіймо очі в очі

Під мостом рук

Вода тече хлюпоче

Од вічних поглядів спочити хоче



Хай б'є годинник піч настає

Минають дні а я ще є



Любов сплива як та вода бігуча

Любов сплива

Життя хода тягуча

Надія ж невгамовано жагуча



Хай б'є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є



Минають дні години і хвилини

Мине любов

І знову не прилине

Під мостом Мірабо хай Сена плине



Хай б'є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є


Міст Мірабо в Парижі



Романс на вірш "Міст Мірабо"






ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ


О постаті убиті любі                                                      

О дорогі розквітлі губи

Міє Мареє

Єтто Лорі

Анні і ти Маріє

Де ви дівчата 

Я вас питаю

Та біля водограю

Що плаче й кличе

Голубка маревіє



Душа моя в тремкій напрузі

Де ви солдати мої друзі

Де ви Бійї Даліз Реналь

Печальні ваші імена

Як у церквах ходи луна

Б'ють відгомоном до небес

Ви в сонну воду глядитесь

І погляд ваш вмирає десь

Де Брак де Макс Жакоб Дерен

Що в нього очі як той Рейн

Де милий Кремніц волонтер

Вже може їх нема тепер

Душа ятриться з непокою

1 водограй рида зі мною

А як вони іще живі

Десь б'ються на Північнім фронті

Тим олеандри всі в крові

І сонце ранене в траві

На багрянистім горизонті


Опорна схема вірша






Комментариев нет: