13.2.16

Пісня про Роланда







Паспорт твору

Рік   створення
1170 р.
Історична основа
Похід Карла Великого у 778 році в Іспанію.
Тема
Бій графа Роланда з сарацинами.
Головна думка
Оспівування боротьби французів із завойовниками, вірності королю,батьківщині, вірі; засудження зради.
Головні герої
Карл Великий, Роланд, Ганелон, Турпін ( історичні постаті); Олів’єр, Марсилій, Бланкандрін (вигадані персонажі).
Художні особливості
Гіперболізація, віщі сни, триразові повтори, постійні епітети, контрастність персонажів, образи-символи.


Цитатна характеристика Роланда

Загибель Роланда. Ілюстрація Жана Фуке, бл.1455-1460

«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер)

«Погроз я не боюсь… Я виручу, щоб лиш
король дозволив!» (Роланд)

«Коли Роланд узнав, що буде бій,
Він відважніший став від лева й тигра».

«За свого пана і найбільше лихо
Перетерпіти треба — холод, спеку,
А хоч би й кров пролити, трупом впасти».

«Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій,
Ба, й граф Роланд не криється за других;
Вдаряє списом, поки служить спис…»

«Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олівер хоробро б’ються».

«А тут нас жде важкий і довгий бій,
Такої сили ще ніхто не бачив».

«Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною».

«Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король».

«Вернувсь на поле бою граф Роланд,
Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,…
Найхоробріших двадцять п’ять упало».
«Такої вдачі рицареві й треба,
Коли у зброї осідлав коня.
У боротьбі будь він твердий, завзятий».

«По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в ній трісли, ще коли сурмив».

«Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».

Цитатна характеристика Карла Великого



«Великий Карл, володар наш славетний».

«І Карл Великий також заридав:
В Іспанії лишивсь його племінник!
Король не в силі скрити сліз у тузі».

«В великій тузі їде Карл Великий,
Весь панцир вкрила сива борода».

«І що я, Боже, варт? — сказав король.—
Чому в цій битві не було мене?”
Він з горя-туги бороду всю рве,
А рицарі заплакали й собі ж».

«Для Карла Бог зробив велике чудо:
На небі сонце стало непорушно».

«Коли володар суд свій закінчив
І прояснив свій превеликий гнів,
Він наказав хрестити Брамімонду».

Цитатна характеристика Ганелона


http://s39.radikal.ru/i085/1006/84/6027b3a6610f.jpg
Ганелон доставляет послание Карла Великого Марсилию. 14 век. Британский музей, Англия

«Був Ганелон, якого діло — зрада…»

«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».

«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».

«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся».

«Король велів зловити Ганелона…
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».

«Там Ганелона люта смерть спіткала».

«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!»

Комментариев нет: