27.3.16

Біоадекватний інструментарій у допомогу сучасному філологу



А.І. Богосвятська,
кандидат філологічних наук, доцент,
член-кор. НАНО,
м. Львів

Опубліковано:
Зарубіжна література в школах України. – 2013. – № 5. – С. 27-35.

БІОАДЕКВАТНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ У ДОПОМОГУ
СУЧАСНОМУ ФІЛОЛОГУ

Знаю «що»,
Знаю «як»,
Знаю шлях.
Перед нами – три складові успіху будь-якої системи, технології, методики.
Сьогодні поговоримо про біоадекватну (ноосферну) технологію навчання, яка озброює вчителя універсальними педагогічними інструментами.
Термін «ноосфера» увійшов до словникового запасу людства завдяки мрії видатного вченого В.Вернадського, який вірив у існування особливої сфери – сфери одухотвореного розуму (лат. noos – розум).
Сучасна інноваційна педагогічна модель – ноосферна освіта – інтегрує найкращі наукові та педагогічні напрацювання. Вона орієнтується на суму вищих ціннісних фізіологічних, інтелектуальних і духовних можливостей людини. Жоден елемент методології, технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя та учня, тому інша назва даної технології – «біоадекватна» (природовідповідна), тобто біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини.
Коли в учителів питають, що їм хочеться почути від своїх випускників через двадцять років, то у їх відповідях знання з конкретного предмету традиційно опиняються на 10-15 місці. Попереду виявляються доброта, вміння любити, повага, правдивість, працелюбність і багато іншого, що визначає світогляд особистості та якість її життя.
Але на це чекають двадцять років потому. А як закладає вчитель фундамент якості особистості, викладаючи свою навчальну дисципліну, розповідаючи про культурні епохи, напрями, літературні терміни, життя письменників? Для сприйняття учня важливіше виявляється те, з яким почуттям, з яким бажанням це робить учитель, і що при цьому у нього на душі. Чи щиро він захоплений тим, про що розповідає, у якому настрої, що його хвилює?.. Учні відчувають стан свого вчителя, резонують не з його словами, а з тією якістю відчування, яке він несе в собі.
Вчитель – образ будівника-творця майбутнього, і про це ми не маємо права забувати.

Основні компоненти біоадекватного інструментарію.
В основі створення біоадекватного (ноосферного) інструментарію лежить світоглядний принцип природовідповідності.
«Природовідповідна методика викладання навчальних дисциплін побудована на дотриманні «золотої пропорції» при подачі навчального матеріалу: на 62% уже відомого матеріалу вводиться тільки 38% нової інформації. Дотримання вчителем певної послідовності методики дозволяє учню «пережити» нову навчальну інформацію в режимі відчуттів і задоволення, що створює атмосферу розумово-інтелектуального пошуку та ефект власного відкриття нової теми, творчої радості й особистого щастя. Методика побудована таким чином, що задіюються всі можливості людини як відкритої енергоінформаційної системи, що організовує сама себе. За мінімальної затрати часу засвоюються максимальні об’єми навчальної інформації, яка необхідна для життя, а головне, зберігається і розвивається здоров’я, формується творчий світогляд» [1, с. 20-21].
Природне сприйняття будь-якої інформації проходить обов’язкові етапи (за Ж.Піаже):
І. Сенсорно-моторний (чуттєве сприйняття явища, що вивчається).
ІІ. Символьний (образне «звернення» чуттєво-логічної інформації завдяки особистому вибору та асоціативному зв’язку між пропонованим образом та явищем, що вивчається).
ІІІ. Логічний (дискурсивно-логічне осмислення інформації).
IV. Лінгвістичний (акомодація інформації у свідомості через словообраз, креативне використання мислеобразу в мовленнєвій діяльності).
V. Моторно-кінестетичний (закріплення (реагування на інформацію) через тілесні реакції).
VI. «Архівування» інформації (синхронізація взаємозв’язків між зоровими, слуховими, нюховими, дотиковими рецепторами; горизонтальними і вертикальними структурами головного мозку).
Як наслідок, відбувається квантовий (емерджентний) скачок, який дозволяє людині вийти на новий цикл свого розвитку та набути нові якості, яких вона раніше не мала.
Це і є адекватний природі людини та природі роботи самої інформації шлях освітнього процесу.

Цілісне мислення.
Тотальна орієнтація школи на логічне (лівопівкульне) мислення принципово зруйнувала здатність дитини до цілісного мислення. Це означає, що учень сприймає лише частину інформації, яка до нього поступає. Таке мислення приводить людину у світ поверхневих та неадекватних реальності суджень.
Мислення як психофізіологічний процес в неадекватному природі режимі формує стійкий збій процесів мислення і, як наслідок, збій програм і механізмів управління особистістю своїм життям: наркоманія, тютюнопаління, токсикоманія, знецінення цілей, душевності, моральності, духовності тощо.
Однопівкульне мислення може бути охарактеризовано як:
- нездорове,
- негармонійне,
- однобічне,
- лінійне.
У той час як адекватне природі мислення формує стійке володіння механізмами управління програм життя: самокерування, саморегуляція, самокорекція, позитивне відношення до себе, людей, світу, високі моральні і духовні цінності, творче відношення до навчання, праці, життя тощо.
Цілісне мислення – це сукупна робота двох півкуль головного мозку при опорі на всі канали сприйняття інформації.
У залежності від поставленого питання, учитель може активізувати необхідний для нього режим мислення учнів.

Питання до лівої півкулі
Питання до правої півкулі
-         Чому?
-         Скільки коштує?
-         Навіщо?
-         Де?
-         Куди?
-         Звідки?
-         Скільки важить?
-         Скільки триває? – та под.
-         Як?
-         Яке?
-         На що схоже?
-         Якого кольору?
-         Якої форми?
-         Як звучить?
-         Емоції «Ох!» і «Ах!»
-         Емоції зі знаком «+» та «–»

Наша права півкуля – творча, ліва – логічна. Вони обидві нам потрібні! Метою ноосферної освіти є мотивація  екологічно здорового типу мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним (лівопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме двопівкульний тип мислення може дати людині цілісну картину світу.

Інформація.
Перш за все йдеться про спосіб прийняття та обробки інформації.
Учень традиційної школи отримує навчальну інформацію в режимі 2-х сенсорних каналів (слух – зір), що не дозволяє йому формувати зрілу мислеформу за навчальними дисциплінами. Учень ноосферної школи отримує інформацію в режимі 5-ти сенсорних каналів (слух – зір – нюх – дотик – смак), що формує зрілу мислеформу за навчальними дисциплінами [5, с. 256].
Біоадекватний метод викладання навчальних дисциплін дозволяє гарантувати інтелектуальну безпеку. «Методологія освіти у ХХІ столітті стає наукою про потенційну безпеку особистості. Мова йдеться про безпеку фізичну, психічну, ментальну, духовну, душевну, аксіологічну та акмеологічну.
Корекція здоров’я, збереження здоров’я, накопичення запасу міцності здоров’я учнів у роки навчання в школі, вузі. Це вирішується насамперед через щоурочне залучення 5 сенсорних каналів у роботу. Використання природно властивих людині способів прийому інформації повинно поурочно тренуватись. Забуття цього правила необхідно визнати порушення психофізіологічної безпеки дитини у період її сенситивної активності» [5, с. 254-255].

Структура уроку.
У біоадекватному занятті присутні всі робочі етапи, які прийняті традиційною педагогікою:
1. Набуття знань.
2. Формування вміння використовувати знання.
3. Закріплення навику використання знань.
Однак ці педагогічні етапи проходять у певному режимі, який є природним для функціонування нервово-гуморальної системи людини.
Перший етап (набуття знань) – відбувається у стані релаксації. Під час цього етапу відбувається мотивація і формування образу навчального матеріалу зі структурованою інформацією.
Другий етап (формування вміння використовувати знання) – відбувається у стані активності. Під час цього етапу відбувається «виведення» образу інформації на рівень словесного опису, візуального графічного образу в малюнку, відбувається формування візуального, моторного, слухового, логічного зв’язку між абстрактною інформацією та особистим образом.
Під час третього етапу (закріплення навику використання знань) – відбувається «відрив» навчального образу від підручника, відбувається пошук власних прикладів з подальшим повторенням і корегуванням прикладів. Домашнє завдання є продовженням третього етапу. Учням пропонується створити, підібрати, придумати власний образ та розташувати на ньому отриману на уроці інформацію.

Навчальна релаксація.
Сьогодні багато хто знає, що релаксація – це зменшення напруги, довільний або мимовільний стан спокою, розслаблення. До того ж релаксація запускає механізм мимовільної саморегуляції людини.
Наш мозок є електрохімічним органом. Нейрофізіологи стверджують, що в стані активності мозок може виробити до 10 ват електроенергії. Пильний мозок, активно залучений до розумової діяльності, генерує бета-хвилі – швидкі коливання (15-40 Герц) з невеликою амплітудою. Бета-хвилі характерні для активної свідомості. Людина, що вимовляє промову на публіці або веде ток-шоу, відчуває стрес або негативні емоції, знаходиться в бета-стані. Для більшості дорослих людей стан бета є нормальним повсякденним робочим станом. Але в цьому режимі не може виникнути натхнення або сплеск творчої активності.
Наступна категорія мозкових хвиль – альфа-стан. Якщо бета представляє активність, то у стані альфа знаходиться людина, що завершила певне завдання і присіла відпочити. Амплітуда альфа-хвиль більша, а частота складає 9-14 Герц.
Вважається, що найбільш креативні генії, такі, як А. Ейнштейн, постійно перебували в майже незмінному альфа-стані. Більшість з таких творчих людей мали погану успішність у школі і вважалися неблагополучними учнями. Можливо, вони були занадто сконцентровані на творчій активності, щоб приділяти увагу навчанню.
У наступної категорії хвиль – тета – амплітуда ще більше, а частота складає 5-8 Герц. У стані тета звичайно знаходиться людина, яка вирішила відпочити і майже занурилась у сон. До людей, які регулярно і довго займаються якою-небудь справою, часто приходять гарні ідеї саме тоді, коли вони перебувають у тета-стані. Це режим вивільнення творчого мислення.
На біоадекватному уроці представлення навчальної інформації відбувається протягом 10-хвилинної навчальної релаксації в режимі альфа-хвиль і тета-хвиль.
Альфа-хвилі проявляються в період сенсорного спокою в тихій класній кімнаті із закритими очима. Збільшення кількості альфа-хвиль дає:
- почуття умиротворення;
- поліпшену академічну успішність;
- тепло в кінцівках;
- підвищену продуктивність на робочому місці;
- відчуття благополуччя;
- зниження тривожності;
- поліпшення імунної функції.
Навчальна релаксація побудована на віртуальному уявленні образу, який безпосередньо не впливає на сенсорні канали тіла людини, але може нею уявлятися і візуально, і за допомогою дотику, і залучаючи орган нюху, тобто охоплювати всі аспекти відчування. Цей метод отримав назву біологічного зворотного зв’язку.
Біологічний зворотний зв'язок – використання природних механізмів прийому-передачі інформації в динаміці зміни активності і спокою, згідно з природним кодом сприйняття, обробки й архівування інформації.
Ноосферний учитель, залучаючи метод релаксації, створює на уроці стан комфорту, задоволення, радості, єдності зі світом. У стані релаксації кожен учень занурений у себе, навчальна інформація сприймається легко, граючись, через мрію. У активному стані дитина легко відновить весь матеріал, адже вона і відпочила, і попрацювала.
Навчальна релаксація структурується за трьома ключовими етапами:
І. Створення умов для гармонізації психофізичного стану дітей і підлітків.
ІІ. Введення нового матеріалу, точніше його інформаційного «згортання», на образах, що підібрані асоціативним шляхом.
ІІІ. Вихід із релаксації.
Обидві половинки мозку при цьому активуються, жодна з них не залишається без навантаження. Ця взаємодія призводить до того, що тіло, мозок і душа досягають гармонії. У результаті метод релаксації забезпечує ідеальне фізичне відчуття дитини та ґрунтовні інтелектуальні знання. 
Алгоритм створення навчального релаксаційного тексту:
1) Учитель пропонує учням зручно сісти за партою та розслабити м’язи;
2) учитель пропонує представити (уявити) місце комфортного мислення (місце спокою) та зануритись у відчуття, які пропонує образ;
3) учитель пропонує подумки уявити природний опорний образ теми, що вивчається, дозволяючи учням самостійно моделювати його форму, колір, смак, запах, динаміку, інші характеристики;
4) учитель пропонує подумки розташувати навчальну інформацію на образі у відповідності з його структурою;
5) учитель пропонує повторити розташовану на структурних частинах образу інформацію в узагальненому вигляді;
6) учитель пропонує послати подяку та любов створеному в уяві учня образу з нанесеною на нього навчальною інформацією (персональному навчальному образону);
7) учитель пропонує подумки повернутися у місце комфортного мислення (спокою) та подякувати всім образам;
8) учитель мотивує м’язову активізацію, що наростає, та виконування фізичних маятникових вправ для відновлення нервових клітин;
9) учитель пропонує замальований створений учнями індивідуальний опорний образ [5, с. 277-278].
Навчальна релаксація стає найбільш приємним і улюбленим етапом уроку для учня, адже в цей момент з ним говорять однією мовою з його природою.

Образон.
Творити переживання навчального образу після виходу з релаксації допомагає робота з образонами.
Образон – це опорний образ, наповнений вичерпною інформацією у алгоритмічному порядку (за Н.В.Масловою [1, с. 181]). 
Образон відіграє роль знака, у якому «схоплено» сутність навчального матеріалу. Це символ, смислова структура якого розрахована на активну внутрішню природну роботу особистості.
Образон допомагає відобразити одночасно і образ, і смисл навчальної інформації, а його багатозначність дозволяє учню варіювати ним у різноманітних ситуаціях на основі особистого досвіду. Багатоканальне сприйняття дозволяє формувати навчальний образон у довгостроковій пам’яті.
Робота з образонами – основа біоадекватного методу, який передбачає систему обов’язкових творчих завдань.
Яблуко, вишня, ромашка, море, сад… Які у вас виникають відчуття, коли ви чуєте ці слова? Які виникають особисті спогади, пов’язані з тим або іншим образом? Там же, де виникло відчуття смаку, пригадайте і запах, і дотикові відчуття; незабаром запрацює моторика, просторова орієнтація (де це було?), Ви пригадаєте звуки або чиїсь слова, сказані тоді ким-небудь. Інформація переходить у структури пам’яті по природним каналам.
Представлення особисто значимих для учня образів та їх використання для сприйняття і засвоєння нової навчальної інформації забезпечує найбільш високий рівень ефективності освітнього процесу. У дитини включається проектна функція роботи головного мозку, яка забезпечує їй не просто уявлення того, що вона бачила і знає, але і проект-гру у невідоме, незвідане, яке народжується тут і зараз; як особисте відкриття власних здатностей, що забезпечує новий рівень взаємозв’язку із зовнішнім світом.
Типи образонів:
1) асоціативні (показується схожість, аналог якостей, властивостей, структури, функцій та ін.; образ не ділиться на частини, учню пропонується пригадати запах, форму, смак, колір… наприклад: троянда, виноград, парасолька, мурашник тощо);
2) конструктивні (показується співвідношення складових частин теми; у центрі образону – узагальнююче поняття, по краях – окремі моменти; усі складові частини об’єднані єдиною ідеєю; за допомогою цього типу даються випереджаючі знання; наприклад: квітка з пелюстками, колосок, кущ смородини тощо);
3) асоціативно-конструктивні (поєднує якості першого і другого типів; наприклад: водоспад, дзеркало, листковий торт, стільники тощо);
4) метафоричні (проводиться образне неспецифіковане порівняння; наприклад: дерево, годинник, всесвіт тощо).
Іноді можна міняти реальне зображення: пропонувати уявити квітку іншим кольором (блакитна або золота троянда), створити за допомогою уяви особливе суцвіття. Так з’являються навчальні фантазійні образони.
Алгоритм створення образону.
1. Глибоко вивчіть матеріал, який вам потрібно передати учням.
2. Сформулюйте основну ідею навчальної теми.
3. Визначте структурні блоки матеріалу теми та їх співпідпорядкованість.
4. За допомогою асоціацій знайдіть природний, історико-культурний, побутовий, казковий, фантазійний або технічний (рідше) образ, що відповідає навчальній темі: її ідеї, структурі, композиції.
5. Намалюйте, склейте з паперу, зліпіть (із пластиліну, тіста, глини), зшийте з підручних матеріалів знайдений вами образ. Ви можете знайти в Інтернеті придуманий вами образон (електронний образон).
6. Нанесіть навчальну інформацію на ті або інші частини образону, відповідно їх місцю та співпідпорядкованості у загальній системі навчального матеріалу [5, с. 277].
Ваша вчительська фантазія допоможе зробити образони яскравими, такими, що запам’ятовуються.

Фрагмент біоадекватного уроку.  

I етап – організаційний. А-фаза (активність). Підготовка приміщення, провітрювання, зустріч з учнями, привітання, організація уваги та внутрішньої готовності учнів до уроку, мотивація вивчення нового матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації (сенсорне, чуттєве налаштування).
- Напевно, ви всі вмієте складати пазли, коли з окремих фрагментів збирається певний образ, картина, ілюстрація. На сьогоднішньому уроці ми починаємо нову тему – знайомство з сучасною культурою, яка носить назву «епоха постмодернізму». Один учений порівняв мистецтво нашого часу з вазою, що склеєна з осколків-фрагментів інших епох. Пропоную здійснити захоплюючу подорож у внутрішній світ, під час якої ми спробуємо скласти, як шматочки пазлів, цілісне уявлення про епоху постмодернізму.
Тиха спокійна музика. Аромалампа з приємним запахом.

II етап – символьний. Re-фаза (навчальна релаксація). Пояснення нового навчального матеріалу, формування мислеобразу вази постмодернізму.
Опорний текст для пояснення нового матеріалу.
а) Підготовча частина
(проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).
Займіть зручне положення. Закрийте очі. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги... Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Відчуйте свою розслабленість. Посміхніться і уявіть, які ви гарні, коли посміхаєтесь…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місяця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе… Як ви виглядаєте, коли відпочили, коли звільнились від непотрібних думок? Як ви себе відчуваєте, коли ви вільні?.. Будьте щирі із собою. Пошліть любов своєму місцю спокою.
б) Основна частина
(проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).
А зараз уявіть, що ви опинились у кімнаті, яка береже давні скарби. Прислухайтесь: тут лунає вишукана тонка мелодія, яка підкреслює достоїнство цих скарбів. Озирніться навкруги: яка це кімната – велика, простора або маленька, затишна?.. Які предмети вас оточують?.. Чи звучно вам тут? Не поспішаючи походіть по цьому давньому сховищу, доторкніться до предметів, що вас оточують… Відчуйте, які таємниці вони ховають, що бажають розповісти про себе… Пошліть любов цій кімнаті… Прийміть від неї любов у відповідь...
А зараз придивіться у той куток кімнати, де зберігаються вази різних епох. Ось антична ваза, а ця – з Давнього Китаю, ось ваза епохи Просвітництва, ваза романтизму, ваза у стилі модерн. Це місце з вазами пронизано особливою атмосферою… Чим наповнені ці вази? Зазирніть всередину… Кожна з них береже відбиток своєї епохи, свого часу, його неповторної ноти та дивовижних фарб…
Але вам потрібна особлива ваза – та, яку ви створите самостійно і наповните її тим, що необхідно для вас. Озирніться – у цьому кутку кімнати лежить багато глиняних, порцелянових, мідних, срібних та інших осколків ваз із різних епох. Нехай ці осколки стануть пазлами, фрагментами вашої майбутньої вази. З’єднуючи ці шматочки, ви будете творити не просто вазу, а деякий образ – образ сучасного мистецтва, епохи постмодернізму. Попросіть ці осколки ваз із різних часів послужити вам у цьому – створити цілісний образ сучасної епохи постмодернізму.
Візьміть у руки перший осколок – той, що найбільш вам сподобався у цьому кутку кімнати з древніми скарбами. З якого він матеріалу? Якого кольору? Який на дотик – гладкий, шорсткий, зернистий? .. Запах якої таємниці зберігає? .. Подумки підпишіть цей шматочок майбутньої вази епохи постмодернізму словом «інтертекстуальність». Це один з провідних принципів сучасного мистецтва, а саме: взаємодія різних кодів, голосів всередині тексту, а також метод дослідження тексту як знакової системи, яка пов’язана з іншими системами; активне використання у творі сюжетів, персонажів, цитат або цілих фрагментів з інших творів – класичних і сучасних. Пошліть любов цьому уламку з написом «інтертекстуальність».
Тепер виберіть із безлічі інших осколків вашої майбутньої прекрасної вази ще один, який вам хочеться. Візьміть його в руки, погладьте, подивіться, якого він кольору, який малюнок на ньому завдав невідомий художник, з якого матеріалу він зроблений. Цей шматочок подумки підпишіть: «фрагментарність». Цей принцип епохи постмодернізму означає колаж, монтаж, використання готових або розчленованих літературних текстів. З’єднайте два шматочки – «інтертекстуальність» та «фрагментарність» – разом.
Але з двох шматочків не склеїти вази. Потрібні ще. Виберіть із осколків ваз минулих епох, які знаходяться в кімнаті, третій фрагмент, розгляньте його уважно, пошліть йому свою любов і подумки підпишіть: «конструктивізм», що означатиме конструювання нової реальності.
Наступний фрагмент, або пазл, вашої вази постмодернізму підпишіть: «невизначеність». Цей принцип означає, що мистецтво нашого часу містить в собі всі види незрозумілостей, двозначностей, розриви, перестановку частин. З’єднайте шматочок з написом «невизначеність» з іншими фрагментами: «інтертекстуальність», «фрагментарність», «конструктивізм». Подивіться, ваша ваза вже починає набувати певний обрис, форму. Але це тільки початок.
Візьміть наступний осколок, який вам тепер потрібний, і подумки підпишіть його: «деканонізація». Для епохи постмодернізму властиве руйнування всіх канонів і всіх офіційних умовностей; народження змішаних жанрів, об’єднання масової та елітарної літератури, високого стилю й ненормативної лексики, історичних реалій і сучасного типу поведінки. Приклейте цей фрагмент на потрібне місце поруч з іншими.
Тепер виберіть осколок, який можна буде підписати: «безликість», що означатиме поверховість, відмову від традиційного «я», стирання особистості, підкреслену множинність «я».
Наступні два фрагменти вашої вази епохи постмодернізму підпишіть: «іронія» та «сумнів», і ці принципи сучасного мистецтва символізують, що все в художньому вигаданому світі автор іронізує і ставить під сумнів.
Тепер виберіть осколок, який підпишіть: «інтелектуальна гра з читачем». Письменник-постмодерніст зазвичай ерудит, і він полюбляє перевіряти інтелект і культурний досвід свого читача.
Ваша ваза майже готова. Але не вистачає ще двох фрагментів. Виберіть з тих шматочків, що залишились, які найбільше підходять, щоб завершити вашу роботу красиво, акуратно, з мудрістю. На одному уламку підпишіть слово: «масовість» (твір постмодернізму розрахований на будь-якого читача, література перестає бать елітарної), а на іншому осколку подумки підпишіть: «симулякр» (зображення, копія того, чого насправді не існує; образ відсутньої дійсності, правдоподібна подоба).
Тепер з’єднайте всі фрагменти в одне ціле: «інтертекстуальність», «фрагментарність», «конструктивізм», «невизначеність», «деканонізація», «безликість», «іронія», «сумнів», «інтелектуальна гра з читачем», «масовість», «симулякр». Поміняйте що-небудь, якщо вам цього хочеться. Подивіться: тільки ви доклеїли всі фрагменти – принципи епохи постмодернізму, як гармонійно стала виглядати ваша ваза, як від неї стала випромінюватись приємна м’яка енергія. Попросіть вашу вазу дати вам частину її тонкої сили. Відчуваєте, як ви змінюєтесь, як переливається в вас її зміст? Подякуйте цьому образу, пошліть йому свою любов. Подякуйте вашій вазі за те, що вона погодилася стати для вас символом епохи постмодернізму. Прийміть відповідну подяку від неї.
Чим ви наповните вашу вазу? Що в неї наллєте або покладете? Що це для вас означає? Якими почуттями вас наповнює?
Візьміть вашу вазу і виходьте з нею із кімнати з древніми скарбами, де вам було так тихо і спокійно. Вдячним поглядом попрощайтеся з цією кімнатою. А попереду вас чекає свіжий, запашний, різнокольоровий луг, на якому цвітуть різноманітні квіти. Погуляйте по цьому лузі, вдихніть у повноті його свіжість, чистоту, запахи, звуки. Чи добре вам тут, чи відчуваєте повноту життя, фарб, звуків? Попросіть квіти, які ростуть на цьому свіжому лузі, стати для вас символом письменників епохи постмодернізму. Пошліть їм свою любов і захоплення. Навіть цар Соломон у всій славі своїй не одягався так пишно, як кожна з цих квіток.
Ось перша квітка – вдихніть її аромат, розгляньте її пелюстки. Подумки підпишіть на ній слова: «Умберто Еко, Італія» і назву відомого роману письменника: «Ім'я Рози».
Яка тепер квітка привернула вашу увагу? Її подумки підпишіть: «Мілан Кундера, Чехія, «Нестерпна легкість буття».
Ось наступна прекрасна квітка, на ній тонко і ніжно написано: «Милорад Павич, Сербія, «Хозарський словник».
А ця квітка зберігає в собі назву іншого знакового письменника епохи постмодернізму і його роману-бестселера: «Джон Фаулз, Англія, «Маг».
Вдихніть аромат нової квітки, розгляньте її стебло, пелюстки, помилуйтесь її унікальними фарбами. На ній подумки напишіть: «Патрік Зюскінд, Німеччина, «Парфумер».
А це теж незвичайна квітка, яка виділяється з інших і тягнеться до вас. На ній витонченими ієрогліфами написано: «Харукі Муракамі, Японія, «Хроніки Заводного Птаха».
Виберіть поглядом останні дві квітки з усього різноманіття зростаючих на цьому лугу. На першій з них підпишіть: «Віктор Пєлєвін, Росія, «Чапаєв і Пустота», а на другій – «Юрій Андрухович, Україна, «Московіада».
Можете зібрати букет або сплести вінок із цих квітів, а можете просто полежати біля них, вдихаючи їхній запах і дивлячись на глибоке нескінченне небо над головою.
А тепер озирніться прощальним поглядом на цей чудовий куточок природи. Пошліть йому свою любов і вдячність.
в) Заключна частина.
А зараз час повертатися… Відчуйте ступні ніг… приплив сил до рук і ніг… Відчуйте спину, плечі… Поверніть голову наліво, направо… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… Посміхніться та зробіть глибокий вдих… Повільно кожний в своєму режимі повертайтесь до класу… Відкривайте очі.

III етап – логічний і лінгвістичний. А-фаза. Відновлення навчальної інформації, «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.
Обмін думками:
- Знайшли своє місце спокою?
- Чи сподобалося вам в кімнаті зі стародавніми скарбами? Які кольори, фарби, запахи в ній були присутні?
- Якою ви створили свою вазу? Згадайте, які принципи епохи постмодернізму ви підписували на різних її фрагментах?
- Яке почуття вас наповнювало, коли ви опинилися на лузі з чудовими квітами? Які звуки ви чули, які запахи розрізняли навколо?
- Які імена письменників постмодернізму та їх знакові твори ви подумки підписували на квітах?
- Що вам найбільше сподобалось під час внутрішньої подорожі?

IV етап – моторно-кінестетичний: малювання моделі образону, нанесення навчального матеріалу на намальований образ. Уточнення, корекція.
Вчитель пропонує учням замалювати абрис (контур) вази постмодернізму. Поступово, по 1-2 слова («інтертекстуальніть», «фрагментарність», «іронія», «масовість», «невизначеність» тощо) наповнюється і замальовується цілісний мислеобраз інформації, отриманої під час навчальної релаксації. Вчитель «рухає» загальну бесіду питаннями, демонструє захопленість, перевіряє правильність записів і формулювань. Учні першими промовляють те, що пригадують, вчитель лише уточнює. Закріплюється образ через рух руки, візуалізацію малюнку, кольорів.
Колективне обговорення образу-схеми, демонстрація образу вчителя:
- Погляньте, будь ласка, на мій образ. Порівняйте зі своїм.
- Яку інформацію було важко пригадувати?
- Що хочете змінити в своєму образоні?

Біоадекватний підручник – це підручник нового покоління, біологічно адекватний природі мозку, природі тіла та природі самої інформації. У біоадекватних підручниках навчальний матеріал організований як система яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією на основі особистого досвіду учнів. Всі представлені образи побудовані у пропорціях золотих чисел. Вони гармонізують око, мозок і душу, несуть ефект оздоровлення всього організму людини. Основу біоадекватних підручників складають природні образи. Природа створює красу і викликає відчуття цілісності, єдності.
Завдання біоадекватного підручника – організувати особистий досвід учня у відповідності з фізіологічно необхідними етапами сприйняття та переробки інформації.
У підручниках класичної педагогічної науки інформація представлена лише на лексичному та логічному рівнях, з деяким зверненням до символьного етапу. Фізіологічно необхідний сенсорно-моторний та символьний етапи сприйняття інформації практично відсутні.
4 обов’язкові структурні частини в біоадекватному підручнику:
1. Образ явища, що вивчається, з нанесеною на нього навчальною інформацією.
2. Текстові пояснення до образу.
3. Вправи на закріплення матеріалу.
4. Творчі завдання за явищем, що вивчається.
У роботі з навчальним посібником такого типу неможна пропускати або міняти порядок слідування етапам роботи з інформацією.
Сила біоадекватного підручника – у економії мислення через впорядкованість досвіду та реалізацію творчих здібностей учня.
Важливі характеристики підручників нового типу:
- економічність (можливість скорочення часу на вивчення матеріалу в 3-4 рази);
- інструментальність (знайомі кожній людині природні образи дозволяють одразу використовувати отриману інформацію як інструмент мислення);
- естетичність (підручники створені так, щоб безпосередньо здійснювати формування ціннісного відношення учнів до світу, творчості, художньої діяльності. Кольорова гама образів відповідає психологічному замислу навчальних тем);
- поліфункціональність (наочний посібник, основа для роздаткового матеріалу, самоучитель, сімейна енциклопедія тощо).
Усі характеристики біоадекватних підручників можна назвати терміном – природовідповідність, екологічність.

Методика аналізу уроку.
Біоадекватна методика аналізу уроку базується на спеціальних законах освіти, здоров’язбереження, психіки людини, загальних законах пізнання/осягнення. Оскільки вони утворюють самостійні кластери, то і методика отримала назву «Єдиний Особистісно-Кластерний аналіз» (рос. – ЕЛКА). Автори методики – Н.В. Маслова і Т.М. Клименкова.
Мета даного аналізу – проведення наочного диференціально-інтегрального аналізу всієї сукупності аспектів уроку, навчально-виховного заходу.
Структура методики аналізу розуміється як композиція вертикалі біоадекватної методики, що пронизує 8 самостійних кластерів навчально-виховного заняття.

Таблиця «Єдиний особистісно-кластерний аналіз»

КЛАСТЕРИ
АСПЕКТИ
Кластер 8.
Інтеграція вищих можливостей людини
1. Самоактуалізація (прагнення учнів до найбільш повного розкриття своїх потенційних можливостей, стимулювання мотивації та підвищення її рівня)
2. Творча динаміка уроку (продовження роботи повинно викликати позитивні емоції та стимулювати до самостійного процесу пізнання і самореалізації)
3. Досягнення мети уроку (заходу), адекватної Загальним законам пізнання/осягнення
4. Можливість застосування ЗУН у різних сферах життя: особистісній, міжособистісній, соціальній, універсальній
5. Гармонійний стан і риторика вчителя (налаштування вчителя на урок, його самовідчуття, голос, мовлення, манера поведінки)
Кластер 7.
Потенційна природна безпека
6. Природовідповідність (релаксаційно-активная методика)
7. Інформаційна самоорганізація (образон повинен допомогти учням самостійно побудувати інформаційну систему, внутрішні зв’язки якої зрозумілі, доступні)
8. Особистісна інтерпретація образів
9. Створена обстановка комфорту, радості, єдності за Світом
Кластер 6.
Психологія
10. Простота пізнання
11. Відкритість учнів (ступінь довіри вчителю і учням)
12. Розкриття різних граней особистості учнів (фізичний, особистісний, міжособистісний, соціальний, принциповий, універсальний рівні, а також рівень Вищого потенціалу особистості)
13. Психологічна комфортність (гармонізація або корекція негативних пси-станів)
14. Звернення до Вищего потенціалу особистості учнів (сприйняття учнів як потенційно ідеальних особистостей)
Кластер 5.
Виховання
15. Духовно-моральне виховання
16. Виховання принципів
17. Трудове виховання
18. Статево-вікове виховання
19. Естетичне виховання
20. Патріотичне виховання
Кластер 4.
Знання
21. Набуття знань (інформаційно-образне відображення у свідомості учнів закономірних зв’язків між одиницями об’єктивного і суб’єктивного світів)
22. Вписаність навчальної інформації у загальну картину Світу
23.Високий КПД інформаційного й емоційно-чуттєвого сприйняття
24. Виховання цілісного мислення (у розумову діяльність гармонійно задіяні ліва і права півкулі головного мозку)
25. Точність вибору опорного образу, його відповідність інформації, можливість багатьох аналогій
26. структурування знань за правилом золотої пропорції (65% інформації – відоме, 30% – нове, 5% допустиме для негативної інформації)
Кластер 3.
Пошуково-творча діяльність
27. Внутрішньоособистісна діяльність.
28. Зовнішньоособистісна діяльність.
29. Міжособистісна діяльність.
30. Групова діяльність.
31. Рукотворча діяльність.
Кластер 2.
Нейрофізіо-логія
32. Високочастотний резонанс (високі ідеали, думки, вчинки та дії, що конгруентні Загальним Законам Світу)
33. Відповідність навчальної інформації віковим особливостям учнів
34. Дотримані всі етапи сприйняття людиною нової інформації (сенсорно-моторний, символьний, логічний, лінгвістичний, моторно-кінестетичний, архівування)
35. Задіяна проектна функція мозку
36. Задіяні всі шляхи прийому інформації (смак, зір, нюх, дотик, слух, кінестетика)
Кластер 1.
Здоров’я
37. Здоров’ярозвиток
38.  Здоров’язбереження
39. Відповідність циклічності уроку (заходу) внутрішнім біоритмам людини
40. Враховуються медичні, санітарно-гігієнічні рекомендації (провітрювання, музичний фон, фітофон, зручні меблі, комфортні умови)

Оцінювання: кожен елемент кожного кластера може мати оцінку 0 балів або 1 бал. Загальна сума балів оцінюється за таблицею:
до 20
низька
від 20 до 34
середня
від 35 до 40
висока

Єдність кластерів розуміється як використання біоадекватної методики, побудованої зі знанням системної октави, яка лежить у основі Періодичної системи загальних законів пізнання й осягнення.
***
Біоадекватна (природовідповідна) методика викладання навчальних дисциплін являє собою інструмент гармонізації і здоров’язбереження особистості. Це глибоко виховна методика, орієнтована на особистий творчий пошук, який виховує працьовитість, ініціативність, самоорганізованість, потребу у свободі вибору тощо.
Біоадекватний інструментарій ноосферної освіти створений та існує для людини як живої відкритої нелінійної енергоінформаційної системи. Він націлений на розкриття, усвідомлення і прийняття дитиною свого справжнього призначення.
Завдяки біоадекватному інструментарію створюється гармонійний баланс між лівою півкулею, що відповідає за раціональне мислення, і правою (творча активність), розум працює на більш високому інтелектуальному рівні, дитина відчуває себе у стані творчого підйому та почуття єдності з Всесвітом.
Завершити статтю хочеться зверненням до вчителя автора біоадекватної технології – доктора психологічних наук, академіка Російської академії природничих наук, президента Міжнародної ноосферної академії науки та освіти (НАНО) – Н.В. Маслової:  «Учитель! У поле любові включіть на уроці свої прекрасні мислеобрази. Це відповідає фізичному рівню буття мислеобразів у нашій свідомості та мисленні. Учень у резонансі з вами – його мислеобрази миттєво відповідять вашим чистим намірам про красу чудового світу пізнання! Ось і запрацював особистісно-творчий рівень взаємодії в класі. Дитина розповість батькам про ваш талант творця, будьте впевнені! А ви поділіться з колегою своєю знахідкою про використання мислеобразів на уроці. Ось і включився процес соціального використання знань про користь мислеобразів.
Читайте, малюйте, ліпіть, співайте, танцюйте разом з дітьми. О, як це важливо для них! Ви разом творите світ знань дитини у радісній дії. Ця щоденна співтворчість стає вашою спільною радістю та найважливішим принципом виховання дітей у атмосфері радісного спільного пошуку. Це вже рівень принципів, яким хочеться слідувати у житті вам і вашим учням.
Далі ви розповсюджуєте взаємодію з дітьми на інші сфери життя в світі – в універсумі. Спільно, творчо вирішувати різноманітні питання з часом стає нормою: от ви уже творите у великому світі людей! Це універсальний рівень буття!
Вам подобається, що ваші учні навчилися і стали завжди, скрізь користуватись золотим ключиком цілісного мислення? Адже це ви їх навчили цьому чарівництву. Тепер вони будуть вміти це робити завжди! А це і є потенційний рівень можливостей людини.
Відчуйте, що пронесуть по життю Ваші учні в серці до Вас, Учителя, можливо, єдиного в їх житті володаря золотого ключика? У ваших руках – доля майбутнього Ваших вихованців. У Ваших руках – доля майбутнього людства. У ваших руках – доля планети!» [5, с. 265].

Література:
1.     Антоненко Н.В., Ульянова М.В. Педагогика ноосферного развития. – Севастополь, 2012. – 224 с.
2.     Бакало Л. Біоадекватні технології навчання як один із напрямків модернізації методики викладання літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – № 12. – С.14-15.
3.     Гончаренко М.С., Маслова Н.В., Куликова Н.Г. Ноосферное образование – ключ к здоровью. – М.-Харьков, 2011. – 124 с.
4.     Кашуба Є. Думки з приводу технології «ноосферна освіта» // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 4. – С. 23-26.
5.     Маслова Н.В. Ноосферное образование. – Изд. 3-е, исправленное и дополненное. – Симферополь: Доля, 2012. – 290 с.
6.     Синявская Т.С. Литературная практика ноосферного образования. – М., 2008. – 80 с.






Комментариев нет: