7.2.17

Кроссенс



Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».
Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко.  Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок. 

1    2    3
4    5    6
7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
          При створенні кроссенса можна скористатися таким  алгоритмом:
1.    Визначити тематику(загальну ідею).
2.    Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3.    Найти зв'язок  між елементами.
4.    Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».
5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6.    Виділити  відмінні риси, особливості кожного елемента. 
7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8.     Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації непрямими,  символічними картинками.
9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
Для полегшення створення  кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1.    при формулюванні  теми і мети уроку;
2.    при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3.    при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4.    при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі  кроссенса, тобто дев’ять  елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
 Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс 
1.    це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми); 
2.    це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3.     це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами. 
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє
1.    розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви; 
2.    прояву нестандартного мислення і креативності; 
3.    розвиває можливість самовираження. 
Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету. 
          Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів.
           Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріплення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформація запам'ятовується набагато краще. 
Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
1.    дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2.    відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би  давав учням «ключ» до освоєння теми;
3.    дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
4.    на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) вправи, а не їх калейдоскоп;
5.    дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками завдання,  зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;
6.    проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.
Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання кроссенсів викладач повинен попередньо добре підготуватися:
1.    глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
2.    старанно планувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
3.    мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
4.    передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії.
Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять критику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі пропозицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує інша точка зору»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Передусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.
Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповідати меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок потребує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захищати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза школою.
Оцінюючи результати , необхідно враховувати такі умови:
1.    підтримувати баланс перевірки знань, навичок;
2.  застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;
3.    обговорювати з учнями критерії оцінювання;
4.    враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1.    робота в малих групах;
2.    робота в парах»
3.    «мозковий штурм»;
4.    «коло ідей»;
5.    «мікрофон»;
Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця дитина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас.
Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вносить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу. Для цього можна використати такий матеріал.

Комментариев нет: