20.6.17

Креолізований текст на уроках світової літератури



Олена Ісаєва,
завідувач кафедри методики викладання російської мови і світової літератури НПУ ім. М.П.Драгоманова,
доктор педагогічних наук, професор

Креолізований текст на уроках світової літератури
як фактор активізації читацької діяльності
Кожне повідомлення існує не ізольовано,
усі вони складають єдине складно організоване
знакове середовище – семіосферу.
Юрій  Герчук
У сучасному суспільстві відбувається багато різноманітних заходів, спрямованих на популяризацію книжки та читання, Але водночас слід  констатувати, що активних читачів стає все менше.  Сьогодні процес формування читача ускладнюється в силу певних чинників суб’єктивного і об’єктивного характеру (стрімкий ритм життя соціуму, прагматичність сучасної людини, брак вільного часу, великий обсяг щоденної інформації,  що отримує кожен з нас тощо). Це підтверджують і результати останнього соціологічного дослідження, що проводилося компанією Research & Branding Group у лютому-березні 2013 року серед дорослого населення України (за матеріалами сайту   http://thekievtimes.ua/society/220426-bolshe-poloviny-ukraincev-voobshhe-ne-chitayut-knig.html).
Якщо ж говорити про сучасних школярів, то дослідники вказують, що у них основний  мотив читання художніх творів носить прагматичний  характер і пов’язаний  з необхідністю реалізації навчальних програм. Учені наголошують на серйозних суперечностях між власним читацьким досвідом учнів і нормативним  читанням,   пропонованим    шкільними  програмами   з літератури. 
Сьогоднішній читач – це людина, що живе в  сучасному медіасвіті, свідомо чи несвідомо користується різними медіа, зокрема Інтернетом, комп’ютером, телебаченням та відео, і знаходиться під їхнім впливом. Дослідники констатують, що сьогодні навіть можна говорити про формування так званого «медійного» покоління.
Представник «медійного покоління» – сучасний школяр живе у стрімкому прагматичному світі, у якому сьогодні немає браку інформації. Для нього, зазвичай, характерні дві крайнощі: гіперактивність чи пасивність, пригніченість і навіть байдужість. Йому, як і всім нам, сьогодні не вистачає часу. Прагнучи все встигнути, підключаючи всі канали сприйняття інформації, в решті решт людина  сьогодні знає  багато чого, але поверхово, почасти не здатна  до самостійного аналізу і нерідко втрачає бажання пізнавати щось нове. Така розірваність сприйняття  впливає на формування «мозаїчного» мислення.
Отже, сьогодні можна говорити про такі негативні тенденції розвитку сучасного суспільства:
-         пріоритет комунікації у віртуальному світі замість «живого»  спілкування;
-         занадто глибоке занурення у кіберпростір і як наслідок цього почасти  байдужість та інфантилізм;
-         формування «кліпової» свідомості, коли неможливо встановити взаємозв’язки між інформацією, що з’являється  у  різних джерелах.
Як бачимо, існують серйозні проблеми, що виникають під впливом засобів масової комунікації, які, безумовно, потрібно  обговорювати і вирішувати. Одна з них – це відсутність у більшості сучасних школярів інтересу до читання художньої літератури.
Це покоління, що зростало і продовжує зростати паралельно зі стрімким злетом Інтернеттехнологій. Тому його називають ще поколінням Інтернету. Безперечно, що стрімкий розвиток комп’ютерних та інформаційних технологій суттєво змінює  якість сучасного життя. Прослідкуємо, що ж характерно саме для покоління сучасних школярів:
- головними  джерелами отримання інформації у сучасної людини  є інтернет та телебачення, натомість тільки невеликий відсоток школярів дізнаються про нове з газет та радіо;
- сучасні учні   активно користуються мобільним та кабельним зв’язком; дуже часто різноманітні тексти (від смс-повідомлень до творів художньої літератури)  вони сприймають за допомогою гаджетів, а не паперових джерел. За даними  соціологів 83% міленіалів (представники покоління, що народилися в 2000 –х роках і пізніше) навіть сплять з гаджетами біля ліжка;
- школярі сьогодні активно спілкуються у соціальних мережах, іноді навіть віддають перевагу віртуальному спілкуванню порівняно з опосередкованим, живим;
- за даними соціологів,  вони сьогодні віддають перевагу відеоіграм, ніж спортивним заняттям;
- вони є  переважно візуалами за типом сприйняття інформації, а отже бачать світ  через призму різноманітних «картинок», відеозображень.
Зважаючи на це, сьогодні, на мій погляд, слід звернути увагу на креолізований текст як засіб активізації читацької діяльності учнів.
Що ж таке креолізований текст?
Це складне текстове утворення, у якому поєднуються вербальні (тобто словесні) та невербальні (що належать до інших знакових систем) елементи. Вони створюють певну візуальну смислову  єдність, що комплексно впливає на реципієнта.
Тобто це структура змішаного типу, у якому з метою створити якомога кращі вимоги для розуміння тексту представлені вербальні та візуальні засоби  передачі інформації [1,2].     
Серед видів креолізованих текстів, що  можна  запропонувати учням під час вивчення ЗЛ, звернімо увагу на такі:
- комікси (як відомо, цей жанр, що  об’єднує літературу та образотворче мистецтво,  представляє собою історії в   малюнках. Комікси користуються інтересом у школярів різного віку.  Популярним різновидом коміксу є японські комікси – манги. Відомо, що в Японії манги читають представники різних поколінь. За допомогою такого креолізованого тексту, що є синтезом  як образотворчого мистецтва, так і літературного явища, представлено різноманітні твори художньої літератури (пригоди і романтика, фантастика і  твори на історичну тематику);
- буктрейлер (відеоролик рекламного характеру про книгу, метою якого є популяризація   певного твору);
- мотиватор на літературну тему – зображення позитивного змісту, спрямоване  на створення мотивації у прочитанні певного художнього твору;
- постер на літературну тему – художньо оформлений плакат, що рекламує певний твір чи письменника;
- буклет або брошура, що містить текстову та графічну інформацію про певну книгу або творчість письменника;
- фотоколаж на літературну тему з метою популяризації конкретного художнього твору або творчості певного письменника; 
- логотип (оригінальне графічне зображення, що пов’язується з конкретною темою або явищем) на літературну тему;
- «дуддл» (заставка для ГУГЛа), присвячена художньому твору або письменнику;
- скрапбукінг (від англ. scraps – дрібні папірчики, записочки, білетики та book – книжка) - це оформлення фотографій, різноманітних вирізок у сторінки та альбоми. Як відомо, укладання таких альбомів на різноманітні теми притаманне багатьом сучасним дівчатам-підліткам. А отже, це може використати і учитель літератури, запропонувавши школярам створити скрапбукінг, присвячений якомусь літературному твору або творчості письменника;
- кардмейкінг (від англ. card – листівка та making – робити)  - це створення листівок ручної роботи. Останнім часом цей вид творчої діяльності дизайнерського характеру  став хобі достатньо великої кількості молодих людей (переважно дівчат). Тематика таких листівок може бути різноманітною, зокрема і літературною. 
Отже, сучасне життя посилає вчителю літератури різні виклики, і він має реагувати на  них, бути конкуретноздатним у сучасному інформаційному просторі. Для цього  вчителю не треба цуратися тих нових видів діяльності, які здатні шляхом переносу інтересу з одного предмету на інший, враховуючи індивідуальні уподобання школярів,  залучити  сьогоднішнє інтернет-покоління учнів- візуалів до читання.
Список використаних джерел
1.     Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов): учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов. - М.: Academia, 2003. - 128 с.
2.     Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: аспекты изучения// Политическая лингвистика. - Вып. 20. - Екатеринбург, 2006. - С. 180-189.
3.     Дуров П. 7 элементов системы образования ХХІ века [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://slon.ru/ipad/7_elementov_sistemy_obrazovaniya_xxi_veka-786760.xhtml


Комментариев нет: